Аналізуємо підсумки 1447-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулась у Покровську, повідомляє Deep State. Також росіяни накопичують піхоту у північній частині Покровська та намагаються зайти до Гришина, пише паблік.
Російські безпілотники вже активніше працюють Гришином, ніж Покровськом. Також посилюється тиск росіян у Родинському та на захід від нього. Родинське є останнім населеним пунктом, через який ЗСУ можуть вийти із Мирнограду, на півночі якого також накопичується російська піхота.
Водночас ЗСУ безуспішно намагалися закинути піхоту.
"За нашою інформацією, протягом останніх днів було кілька спроб з боку Сил Оборони завести особовий склад броньованою технікою. Автомобілі були знищені, особовий склад 300", - пише український військовий паблік.
Нагадаємо, РФ заявляє, що Мирноград та Покровськ захоплені ще з минулого року.
Також російські війська знову просунулися у напрямку Слов'янська та Краматорська - трасою з боку Бахмута. Тут Deep State фіксує поступ росіян практично щодня.
Північніше російські війська, за даними Deep State, просунулися поблизу Ямполя під Лиманом.
У самому Ямполі росіяни накопичують сили для нових атак, пише український військовий експерт Олександр Коваленко.
За його оцінкою, РФ зосередила в районі Ямполя кілька підрозділів, які ведуть штурмові дії малими тактичними групами та паралельно намагаються закріпитися на ключових логістичних маршрутах. Йдеться насамперед про дорогу, що пов'язує район Краснолиманського кар'єру із самим Ямполем, яка використовується для підвезення та маневру сил.
Коваленко зазначає, що російські підрозділи вже контролюють у Ямполі залізничну станцію та частину північно-східної забудови. Основне завдання на цьому етапі – прорив до Ямпільської школи та закріплення у цьому районі, який розглядається як зручна точка для накопичення особового складу та подальшого розвитку наступу.
Одночасно РФ просувається до лінії Церковних озер з півдня та південного заходу, формуючи спробу півокруження. Таким чином, створюється тиск одразу з кількох напрямків з метою ізоляції українських підрозділів, що утримують Ямпіль.
Експерт звертає увагу, що російські війська уникають лобового заходу до сусіднього Закитного через очікувані втрати і натомість намагаються обійти його південніше, через район Щурової гори та природоохоронну зону. У разі успіху це дозволить ізолювати з півдня не лише Ямпіль, а й Закитне із Кривою Лукою.
Коваленко вважає, що в російському Генштабі тиск із півночі на Слов'яно-Краматорський район розглядається як перспективніший, ніж спроби прориву з півдня. При цьому залишається відкритим питання, як саме російські війська планують долати Сіверський Донець.
Коваленко робить висновок, що район Ямполя вимагає підвищеної уваги, оскільки він залишається вразливим і водночас одним із найважливіших елементів усієї системи оборони Слов'яно-Краматорського спрямування.
Україна розпочала контрнаступальні дії на стику Дніпропетровської та Запорізької областей, пишуть деякі російські військові паблики.
Вони зазначають, що ЗСУ контрастують на правому фланзі російського угрупування, яке настає на сході Запорізької області. Наступ йде з боку Покровського та Великомихайлівки – з метою розсікти російські сили та зайти їм у тил.
Також йде наступ і на Тернувате, про захоплення якого нещодавно заявляло МО РФ, а також у районі Гуляйполя.
За даними низки російських військових оглядачів, атака йде на кількох дільницях.
Стверджується, що атаки розпочалися із встановленням туманної погоди, коли стало простіше обходити позиції РФ та "просочуватися" в тил.
При цьому, росіяни пишуть, що атаки відбиваються, а українську піхоту вражають дронами. При цьому підтверджують, що ЗСУ зайшли до Тернуватого, за яке зав'язалися бої.
Українське ж командування ще вчора заявило, що росіян уже вибили із Тернуватого Запорізької області. Військовий оглядач Bild Юліан Ріпке повідомляє також про звільнення сусіднього Придорожнього.
Боєць ЗСУ "Мучний" також пише про успіхи на Гуляйпольському напрямі. "Два населені пункти повністю очищені", - пише "Мучний", але додає, що "на це довелося витратити чималі ресурси, це було дуже складно".
Сили оборони півдня ЗСУ у коментарі ЗМІ заявили, що контрнаступу не проводять.
"Ми проводимо розвідувальні та пошукові операції - до двох десятків щодня - щоб виявити їх групи диверсій з проникнення. Ми проводили зачистки всюди (в районі тих поселень, де росіяни оголосили про "контрнаступ ЗСУ" - Ред.)", - заявив речник СОЮ Трегубов.
"З військової точки зору ці дії не є контрнаступом", - додав він.
Зазначимо, що й низка російських військових пабліків спростовує, що має місце наступ ЗСУ, а говорять про зустрічні бої, які на цьому напрямі, за їхніми словами, йдуть постійно. За їх твердженням, значних успіхів українські війська не мають, крім того, що їм вдалося увійти до Терноватого.
Тобто ситуація поки що суперечлива і перебуває у розвитку.
Але, як ми вже писали, наступ росіян у Запорізькій області стратегічно вкрай небезпечний для ЗСУ, оскільки потенційно може відкрити росіянам дорогу до двох найважливіших міст – Запоріжжя та Дніпра.
А тому цілком логічно припустити, що українське командування прикладатимуть максимум сил, щоб як мінімум зупинити тут просування росіян, а як максимум - повернути втрачені позиції та населені пункти. Так само як і логічно, що армія РФ намагатиметься не допустити цього і проводити своє просування на цій ділянці фронту.
Удар по "становому хребту" української енергетики
У ніч проти 7 лютого з української енергетики знову була потужна атака. Причому цього разу вона призвела до дуже серйозних наслідків для атомної генерації, що забезпечує більшу частину виробництва електроенергії.
В "Укренерго" заявили, що всі енергоблоки українських АЕС на підконтрольній території через удари по підстанціях систем передачі та розподілу електроенергії були "вимушено розвантажені". Це означає зменшення їхньої потужності.
Одна з основних причин розвантаження - в ході атаки було пошкоджено найбільшу підстанцію на 750 кВ у Львівській області, яка "чіпляє" гілку і з Рівненської, і з Хмельницької АЕС і через яку частково йде імпорт електрики з Європи.
Також були удари по двох електростанціях ДТЕК на заході України – Бурштинській в Івано-Франківській області, Добротвірській у Львівській. Обидві ТЕС балансують роботу зазначеної вище підстанції. Також були атаковані Ладиженська ТЕС на Вінниччині та Трипільська на Київщині.
Третій напрямок атккі – ключові підстанції, у тому числі, які забезпечують українські АЕС. Під удар потрапила й лінія, що з'єднує Рівненську АЕС із Києвом – головна магістраль подачі електрики до столиці.
Загалом суботня атака може увійти до історії як одна з найруйнівніших для української енергосистеми.
"У небі одночасно була величезна кількість шахедів, вони просто літали роями. Плюс - ракети. Цього разу основні удари були спрямовані на кілька напрямків. По-перше, на ключову генерацію в західних регіонах країни, зокрема, Бурштинську і Добротвірську ТЕС, які забезпечують енергоспоживання на заході країни, а також є свого роду". Очевидно, росіяни планували знеструмити західні області плюс ускладнити імпорт на решту країни", - каже експерт енергоринку Олег Попенко.
Повертаючись до збитків атомної енергетики - слід нагадати, що росіяни ще з минулого року почали застосовувати тактику "виснажування" енергоблоків на українських АЕС.
"Б'ють по підстанціям атомних станцій, тим нікуди видавати електроенергію та енергетики знижують потужність у ручному режимі, щоб не провокувати аварійні зупинки. Часто "грати" з потужністю атомних блоків - небезпечно, це зношує обладнання і скорочує періоди експлуатації між ремонтами. має на увазі саме атомну енергетику. Це означає, що блоки потрібно виводити в капітальні ремонти, що за часом може зайняти до 3-4 місяців.
За даними джерела "Країни" на енергоринку, капремонтів потребує щонайменше два блоки на Рівненській та Південноукраїнській АЕС, а це відразу мінус до 2 ГВт генерації. Але крім 2 блоків, які потребують капремонту, доведеться виводити й інші блоки на профілактичні ремонти (на кілька тижнів).
"Вважаємо: два блоки стоять на капремонті, залишається 7 працюючих. З них по черзі зупинятимуть по одному або два на профілактику. Разом, залишиться 5-6 працюючих, це максимум, 6 ГВт генерації з необхідних 16. А за рахунок чого інше може закривати, якщо ТЕС вже наполовину. зупинитися", - каже наше джерело.
Детальніше про наслідки для енергетичної галузі після суботнього удару ми писали тут.
Що стосується споживачів, то графіки відключень світла різко посилилися. Міненерго, ДПЕК та влада Києва ввечері суботи попередили, що наступні кілька днів будуть "дуже складними". Подачу світла в столиці скоротили до півтори-двої години на день, після трохи розширили діапазон з електрикою. Але ситуація все одно залишається критичною. У Києві через постійні перепади напруги горять трансформаторні підстанції, які влада не встигає вводити в дію.
Також відключення різко посилилися на заході України, де вперше за сезон виявилося знеструмлене навіть курортне селище Буковель, там зупинилися всі витяги. Крім того, в Івано-Франківській та Львівській областях почалися проблеми з газопостачанням.
Україна після цього обстрілу завдала ударів по енергетиці Білгородської області. З ладу вивели місцеву ТЕЦ, після чого значна частина Білгорода залишилася без опалення, а з багатоповерхівок почали зливати воду, щоб не луснули труби на морозі. Також у Білгороді проблеми зі світлом та водою. За заявами влади всі ці послуги вже частково підключили назад.
Український слід у замаху на генерала ГРУ
Росія у вихідні повідомила про затримання підозрюваних у справі про замах на заступника начальника ГРУ Володимира Алексєєва.
За даними ФСБ, передбачуваним виконавцем замаху є 65-річний громадянин Росії Любомир Корба (на фото праворуч). Він був затриманий у Дубаї за сприяння спецслужб ОАЕ. У Москві, як заявляє ФСБ, затримано ймовірного помічника — Віктора Васіна, 1959 року народження (на фото зліва).
Ще одна фігурантка справи Зінаїда Серебрицька (1971 р.н.), за твердженням відомства, виїхала з Росії на територію України.
Слідчий комітет РФ повідомив, що Любомир Корба є уродженцем Тернопільської області та пізніше отримав російське громадянство. Відомство стверджує, що він прибув до Москви наприкінці грудня минулого року та діяв за завданням українських спецслужб. У відкритих українських базах даних, на які посилаються російські джерела, міститься інформація про те, що 1993 року Корба очолював українсько-польське ТОВ "Терпол", зареєстроване у Тернополі.
Додаткові відомості про інших фігурантів розповсюдили російські телеграм-канали. У них стверджується, що Віктор Васін є військовим пенсіонером і випускником Кемеровського училища військ зв'язку, раніше критикував російську владу в соціальних мережах і був знайомий із Корбою. Також повідомляється, що він мав фінансові проблеми.
Уродженка Луганської області Зінаїда Серебрицька, за даними пабліків, переїхала до Москви ще до початку повномасштабної війни. За версією слідства вона спеціально заселилася в один будинок з генералом Алексєєвим на вулиці Волоколамській в Москві, щоб допомогти організувати замах. У будинкових чатах, як стверджується, вона цікавилася кодом від під'їзду, куди пізніше увійшов кілер і відкрив вогонь по Олексієву. Наразі Серебрицька, за даними пабліків, знаходиться у Харкові.
ФСБ заявила, що Корба та Васін визнали провину.
В організації замаху РФ офіційно вже звинуватила СБУ. За версією ФСБ, Корба був завербований українською спецслужбою у серпні 2025 року, пройшов стрілецьку підготовку у Києві та після цього був направлений до Росії. Також стверджується, що у процесі вербування брали участь польські спецслужби.
За даними російського слідства, Корба вів спостереження за високопоставленими військовими в Москві, вилучив зброю зі схованки в Підмосков'ї, а винагорода за вбивство становила 30 тисяч доларів.
Пізніше ФСБ опублікувала відеозаписи допитів. На них Корба говорить про вербування та направлення до Росії, а Васін заявляє, що допомагав із орендою конспіративної квартири.
<script async src="https://telegram.org/js/telegram-widget.js?22" data-telegram-post="stranaua/225725" data-width="100%"></script>
Головний підсумок цієї інформації – Росія офіційно звинуватила українські спецслужби в організації замаху.
І тепер, напевно, це Кремль використовуватиме для переконання Трампа в тому, що Київ насправді ніякого припинення війни не хоче, а навпаки – намагається зірвати переговори (Олексєєв – заступник голови російської делегації на переговорах генерала Костюкова). А тому потрібно жорстко натиснути на українську владу, щоб ті виконали умови домовленостей в Анкориджі (виведення військ з Донбасу та інше).
Зважаючи на все, у Києві також відчувають таку небезпеку, а тому в п'ятницю глава МЗС Сибіга виступив із спростуванням причетності України до замаху (щоправда, вийшло це спростування не на офіційних майданчиках, а лише "одним рядком" у західній пресі).
Однак раніше про те, що Київ причетний до замаху, давав зрозуміти високопоставлений український військовий - командир Азова Прокопенка. Сам же Зеленський напередодні замаху провів зустріч із в.о. глави СБУ Хмарою і заявив, що погодив нові бойові операції української спецслужби проти РФ.
Чи є дедлайни мирної угоди?
Наприкінці минулого тижня агентство Reuters опублікувало новий "інсайд" у ході переговорів. Згідно з інформацією агентства, США наполягають на укладенні угоди щодо завершення війни у березні, а вже у травні пропонують провести в Україні вибори та референдум щодо затвердження угоди.
Побічно це сьогодні підтвердив і Зеленський, заявивши, що США хочуть завершити війну до літа. Втім, американці цих дедлайнів не піддають.
"Я не думаю, що це щось, озвучене Сполученими Штатами. Ми хочемо, щоб бойові дії припинилися. Ми хочемо, щоб обидві сторони зібралися разом і домовилися про мирну угоду. Ми хотіли б, щоб це сталося якнайшвидше, і... ми просто хочемо... щоб страждання та вбивства в Україні припинилися", - сказав посол США в НАТО.
При цьому, як пише Reuters, головне питання – територіальне (виведення українських військ із Донбасу) – досі не вирішене. Тобто Київ не дає на нього своєї згоди.
Власне, це і є, як ми вже писали, ключовим моментом, що обнулює всі обговорення інших деталей мирного плану.
Київ просуває тему, що має бути припинення вогню по лінії фронту, після чого відбудеться референдум із затвердженням мирного плану або його варіантів (один з яких може включати виведення військ з Донбасу). Однак у такій ситуації із ймовірністю близькою до 100% більшість українців висловиться проти виведення військ.
Тому Москва вже заявляла, що для неї такий варіант неприйнятний. І головною умовою припинення вогню є виведення українських військ із Донецької області, після чого Київ може проводити все, що завгодно – хоч вибори, хоч референдум.
Наскільки можна судити, саме це зараз і є каменем спотикання, яке не дає рухатися далі після обговорення умов завершення війни. Є, звісно, і багато інших спірних питань (ЗАЕС, гарантії безпеки для України, внутрішньополітичні умови тощо), але територіальне питання – основне.
Чи є з цього глухого кута вихід?
Москва розраховує, що він з'явиться, якщо Трамп жорстко натисне на Зеленського з вимогою прийняти умову щодо виведення військ (причому останній може бути здійснений формально не як "виконання умов Росії", а як "відведення підрозділів на нові рубежі оборони через військову необхідність" - як у березні минулого року ЗСУ відступили з Курської області).
Українська влада вбачає у потенційному тиску з боку Трампа велику загрозу, а тому обрала тактику затягування обговорення умов завершення війни. Щоб як мінімум дотягнути до моменту, коли Трампу через передвиборну кампанію, що почалася, до Конгресу та інших можливих проблем буде вже не до України.
А як максимум – за допомогою європейців та республіканських "яструбів" розвернути президента США у бік тиску на Росію, використавши для цього розбіжності між Москвою та Вашингтоном як щодо низки умов врегулювання в Україні, так і з інших питань.
Втім, з огляду на те, що Трамп, схоже, має намір таки форсувати питання завершення війни, не можна виключати, що він може зробити якісь різкі кроки, якщо побачить, що питання "підвисає". І в такому разі тактика затягування може не спрацювати, а перебіг подій дуже прискориться.
Зі свого боку, росіяни дедалі наполегливіше підштовхують Трампа до того, щоб той змусив Зеленського погодитися на "умови Анкоріджа" (включаючи виведення військ із Донецької області).
Сьогодні про це фактично прямим текстом заявили два ключові спікери Москви - глава МЗС Лавров та прес-секретар Путіна Пєсков.
"Прорив Україною можливий лише за дотримання розуміння, досягнутих в Анкориджі", - заявив Пєсков.
"В Анкориджі ми прийняли пропозицію Сполучених Штатів. Тобто якщо підходити так, по-чоловічому, то вони запропонували, ми погодилися, проблема має бути вирішена", - сказав Лавров.
Більше того, він далі виступив зі звинуваченнями на адресу американців з приводу їхнього небажання виконувати домовленості (тобто читай - небажання тиснути на Зеленського).
"Окрім того, що вони (Вашингтон - Ред. ) начебто запропонували щодо України і ми були готові (тепер вони не готові), ми ще й у сфері економіки не бачимо ніякого райдужного майбутнього. Після Анкоріджа ми повинні були відновити економічну взаємодію. Але поки на практиці все виглядає навпаки: вводяться нові санкції, війна проти, вводяться нові санкції, війна Конвенції з морського права. Індії та іншим нашим партнерам намагаються заборонити купувати дешеві доступні російські енергоносії", - перерахував Лавров претензії до американців.
Тобто, Москва, зважаючи на все, після кількох місяців переговорів, які не призвели до згоди Зеленського на "умови Анкоріджа" і у відсутності видимого тиску на Київ Трампа з вимогою ці умови прийняти, вирішила підштовхнути Вашингтон до того, щоб він цей тиск чинив найближчим часом. Інакше даючи зрозуміти, що може припинити будь-яку взаємодію зі Штатами після закінчення війни.
А з урахуванням того, що проблем у відносинах США і РФ накопичилося вже дуже багато (насамперед у зв'язку з тим, що адміністрація Трампа веде системну політику щодо видавлювання російської нафти зі світових ринків, а також захоплює танкери "тіньового флоту"), розрив між Москвою і Вашингтоном щодо переговорів щодо України може призвести до різких переговорів по Україні і так може призвести до різких переговорів щодо переговорів по Україні. світі. Тим більше, там потенційних гарячих точок більш ніж достатньо (наприклад, Іран).
І така загроза може стати ще одним аргументом для Трампа, щоб вивести переговори щодо України на фінішну пряму і досягти якнайшвидшого результату.
Доповідь щодо порушень ТЦК у Раді
Сьогодні у парламенті виступив уповноважений Верховної ради з прав людини. Дмитро Лубинець розповів про скарги на ТЦК та порушення військкомів.
Він повідомив про зростання кількості скарг на дії працівників територіальних центрів комплектування. За його словами, за минулий рік зросла кількість скарг подвоїлість - з трьох тисяч у 2024 році до шести тисяч у 2025-му.
Лубинець також розповів, що співробітники ТЦК нерідко діють без розпізнавальних знаків та із закритими особами, що є порушенням закону. Омбудсмен нагадав, що військкоми не наділені повноваженнями щодо затримання та утримання громадян. При цьому, за його даними, фіксувалися випадки незаконного вилучення особистих речей, зокрема мобільних телефонів.
Також він навів низку конкретних прикладів. На Харківщині, за його словами, співробітники ТЦК зламали ногу адвокату. У Волинській області представників Офісу омбудсмена, які прибули для проведення перевірки, співробітники ТЦК, як стверджується, утримували під замком протягом години.
Окремо Лубинець згадав про випадки, пов'язані зі станом здоров'я мобілізованих. За його словами, були ситуації, коли громадяни із серйозними проблемами хребта після проходження військово-лікарської комісії фізично не могли одягнути бронежилет.
Омбудсмен також заявив про зафіксовані факти побиття людей військкомами, яке призвело до загибелі мобілізованих. Як приклад він згадав нещодавній випадок у Дніпрі (там три військкома до смерті забили чоловіка, захопивши його, коли той гуляв із собакою) а також інцидент у Києві, де, за його словами, молодик після затримання співробітниками ТЦК опинився в лікарні з тяжкою черепно-мозковою травмою і згодом.
Лубинець зробив свою доповідь на фоні зростання конфліктів за участю ТЦК. У тому числі зростає збройний опір військкомам.
Чому так відбувається - ми детально аналізували тут.