Аналізуємо підсумки 1400 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Карта Deep State відстає від реальної ситуації у Дніпропетровській та Запорізькій областях більш ніж на місяць, заявляє військовий оглядач Bild Юліан Ріпке.
Він стверджує, що вже як мінімум у 8 селах закріпилася армія РФ або йдуть бої, але на карті DS вони вказані лише як прифронтові.
Наприклад, Радісне Дніпропетровської області за даними Deep State знаходиться за 8 км від лінії фронту, але росіяни туди зайшли ще 21 листопада. Також раніше росіяни повідомляли про захоплення Андріївки, що підтверджується на карті Ріпки.
Про втрату Андріївки пише і український боєць із позивним "Мучною".
"Найближча логічна мета для противника - ривок у напрямку Новоскелюватого (на карті нижче - Ред. ). Саме туди тепер варто очікувати зміщення основного вектора наступу, зі спробою прориву глибше по ділянці. До крайнього Олександрівського плацдарму залишається орієнтовно 6,5 км - дистанція вже не абстан. напружена, противник намагається розгорнути момент і не дати часу на перегрупування", - пише військовий.
Російське міноборони заявило про захоплення села Зарічне на північний захід від Радісного. Україна цього не підтверджувала. Зарічне розташоване на західному березі річки Гайчур, який, як стверджується, переправилися російські війська.
Україна має мало ефективних військових варіантів, пише редактор The Guardian з питань оборони і безпеки Ден Саббаг.
"Ослаблена, але далека від поразки Україна дивиться в майбутнє, у 2026 рік, маючи мало ефективних військових варіантів, незважаючи на те, що ЄС погодив критично важливий кредит у розмірі 90 млрд євро. Фінансування допоможе Києву продовжувати оборону з нинішньою інтенсивністю до кінця 2027 року, але не призведе до перспективи", - сказав він.
Він вважає, що поточний рівень мобілізації не дозволяє ні Росії, ні Україні переламати ситуацію на полі бою на свою користь, проте Росія і з поточними темпами просування зуміє захопити весь Донбас - як мінімум за рік, а то й більше, враховуючи велику кількість забудови, і сотні тисяч солдатів убитих.
Також він пише, що і Україна зазнає серйозних втрат при спробах проведення наступальних операцій (зокрема, наводиться приклад торішнього настання ЗСУ у Курській області), що негативно впливає на стан резервів ЗСУ.
Деякі українці стурбовані тим, що інтенсивне застосування Києвом контратак протягом останніх двох років, спочатку в Курській області Росії в серпні 2024 року, а потім для уповільнення російського прогресу в місті Покровськ і навколо нього, використовуючи групи штурмових підрозділів, створило стратегічну слабкість. Курське вторгнення, хоч і ненадовго підняло моральний дух України, мало що досягло в середньостроковій перспективі, окрім того, як сповільнив просування Росії в інших місцях. Критики кажуть, що так звані «сирські полки», названі на честь головнокомандувача Олександра Сирського, оскільки вони знаходяться під його прямою відповідальністю, зазнали великих втрат настільки, що українських резервів виявилося замало для подолання криз на передовій. Після Курська Україна, схоже, не спроможна дивувати на суші», - вважає Саббаг.
Відключення світла посилюються
Сьогодні в Україні значно посилилися графіки відключень світла – у Києві їх тривалість зросла до 17 години. Також у багатьох областях запровадили аварійні відключення.
З одного боку, це стало наслідком вчорашнього масштабного удару по енергетиці (а також сьогоднішніх прильотів по ТЕЦ під Харковом та у Черкасах плюс удар по енергетиці у Чернігові).
З іншого боку, Україну сьогодні, як і очікувалося, накрило різке походолодання, до мінус 10 градусів. Що, як відомо, викликає зростання споживання електроенергії, що й так у дефіциті.
Експерти вже попереджають, що ця зима в Україні буде найважчою за час війни.
"Я вважаю, що ця майбутня зима буде найважчою за весь час повномасштабного вторгнення. Щоб спростити, люди вже навіть за температури близько нуля залишаються без електроенергії протягом 15-20 годин у деяких регіонах України", - заявив гендиректор ДПЕК Тимченко. Його компанія втратила половину своєї генерації.
Екс-міністр енергетики Юрій Продан вважає, що світла може не бути навіть на новий рік і додатковий гігават від уряду може не вирішити проблему. "Навіть якщо кажуть, що на свята буде світло, розраховувати на 24/7 не варто - масований удар може зруйнувати все", - зазначив Продан.
Він пояснив, що знайдений додатковий гігават швидко нівелюється похолоданням.
"За мінус 10 градусів потреби зростають як мінімум на потужність одного атомного блоку. Навіть без обстрілів система має дефіцит і майже не має резервів, щоб компенсувати зниження температури", - сказав екс-міністр.
Нагадаємо, про пошук додаткового гігавата електроенергії заявила днями прем'єр Юлія Свириденко. Вона пообіцяла, що з 24 грудня з цієї причини відключень поменшає. Але, як бачимо, сталося навпаки.
Що відбувається з енергетикою після чергового масованого удару, ми тут писали.
20 пунктів мирного плану. Що вони означають?
Володимир Зеленський перерахував сьогодні всі 20 пунктів плану, який зараз обговорюється між США, Україною та Росією.
Поки неясно, чи так виглядає чернетка нового плану, який погодили американці, чи це бачення української влади. Але перерахуємо пункти, як їх озвучив президент України.
1. Підтвердження суверенітету України.
2. Угода про ненапад між Росією та Україною, моніторинг на лінії зіткнення.
3. Гарантії безпеки.
4. Чисельність ЗСУ – 800 тисяч осіб у мирний час.
5. США, НАТО та Європа нададуть Україні гарантії безпеки за прикладом статті 5. У разі вторгнення РФ в Україну — військова відповідь та відновлення санкцій.
6. Росія закріпить політику ненападу щодо Європи та України у всіх необхідних законах.
7. Україна стане членом ЄС у певний термін (ми хочемо зафіксувати дату вступу).
8. Пакет глобального розвитку, який буде визначено в окремій інвестиційній угоді.
9. Буде створено кілька фондів на вирішення питань відновлення. Мета – залучити 800 млрд доларів.
10. Україна прискорить процес укладання угоди про вільну торгівлю зі США.
11. Без'ядерний статус України.
12. Запорізька АЕС. Компромісу немає. США пропонують тристороннє управління України, РФ та США, де американці – головний менеджер. Зустріч пропозицію України: США та Україна — 50 на 50, російські війська йдуть з Енергодару, який стає демілітаризованою зоною.
13. Освітні програми в школах, які сприяють розумінню та толерантності до різних культур, усунення расизму та упередженості.
14. Території. Найскладніший пункт. Один із варіантів — РФ виходить із Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей. У Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях - "стоїмо там, де стоїмо". РФ хоче, щоб Україна вийшла з Донецької області, США пропонують компроміс – вільну економічну зону. Якщо не буде згоди за формулою "стоїмо там, де стоїмо", то вільну економічну зону можна прийняти лише через референдум, і тоді на референдум потрібно виносити весь документ.
15. РФ та Україна зобов'язуються не змінювати домовленості силою.
16. Росія не перешкоджатиме використанню Україною річки Дніпро та Чорного моря для комерційної діяльності. Кінбурнська коса буде демілітаризована.
17. Обмін полоненими "всіх на всіх", повернення цивільних, дітей та політв'язнів.
18. Україна має провести вибори якнайшвидше після підписання угоди.
19. Ця угода буде юридично обов'язковою. Його виконання контролюватиме Рада миру на чолі з Трампом.
20. Після того, як усі сторони погодяться з цією угодою, негайно набуде чинності повне припинення вогню.
Пізніше французька газета Le Monde випустила детальнішу версію цього плану. Головна її відмінність від озвучених Зеленським положень - пункт з відведення військ у Донецькій області.
Якщо в скороченій версії відведення військ з подальшим створенням "вільної економічної зони" повинен був бути затверджений на референдумі (що нереально), то в розширеній версії також допускається опція затвердження цього рішенням парламенту, що більш реалістично.
Крім того, у повній версії з'являються "міжнародні сили", які мають стати на нинішній лінії фронту.
Але загалом цей пункт виписано гранично заплутано. І з нього майже нічого не зрозуміло - коли саме має бути прийняте рішення про виведення військ з Донецької області - до припинення вогню або цей пункт буде обговорено пізніше, які саме міжнародні сили мають з'явитися, хто де-факто контролюватиме демілітаризовану "вільну економічну зону" - Росія чи Україна.
Також, повторимося, незрозумілий і сам статус цього документа – це побажання Зеленського чи узгоджена зі США позиція.
Проте сама по собі поява в новому плані низки нових моментів щодо виведення військ порівняно з колишньою позицією української влади може вказувати на те, що Зеленський готовий піти на більші поступки, ніж вважалося раніше.
Крім того, у версії Le Monde зазначено, що Україна зобов'язується запровадити правила ЄС щодо релігійної терпимості та захисту мов меншин. Очевидно, йдеться про мовну хартію Євросоюзу, яка наказує захищати мови нацменшин. Україна цю хартію давно ратифікувала, але нещодавно Рада виключила із тексту закону про ратифікацію російську мову, який раніше там згадувався.
Але головне в озвучених планах - Зеленський вперше заявив про готовність до виведення військ, пише The Washington Post.
"Останній план ясно показує, що Україна, як і раніше, виступає проти ідеї примусового виведення військ зі сходу країни, але розгляне таку можливість, якщо Росія надійде аналогічним чином. Мета полягає у створенні вільної економічної зони, яка не контролюється жодною з військових структур", - пише видання.
І зазначає, що ці пропозиції знаменують собою перший крок Зеленського до будь-якого компромісу щодо території.
Зеленський сказав, що тепер цей план передадуть Росії, яка може зробити свої пропозиції до нього. У Кремлі заявили, що Путін вже прийняв спецпосланника Дмитрієва, який повернувся зі США, де вів переговори з Віткоффом та Кушнером.
Агентство Bloomberg з посиланням на джерело, близьке до Кремля, пише, що Росія має претензії до плану, який не містить важливих для РФ пунктів і не відповідає на багато питань. Але Москва розглядає цей план як відправну точку подальших переговорів.
Росія вважає документ "досить типовим українським планом", проте вивчить його "з холодною головою", додало джерело.
За його словами, Росію не влаштовує відсутність гарантій подальшого розширення НАТО на схід та нейтрального статусу України у разі її вступу до Євросоюзу. Також у плані немає тих обмежень на повоєнні збройні сили України, яких вимагає Росія, та чітких гарантій статусу російської мови. Крім того, Росія хоче "ясності щодо зняття санкцій і про сотні мільярдів доларів російських державних активів, заморожених на Заході".
Утім, поки що в Москві офіційно нічого не коментували.
Про що говорить оприлюднений Зеленський план?
Насамперед, потрібно звернути увагу на те, як виписано ключовий пункт – про території (без згоди щодо якого рух і по всьому іншому плану неможливий). А точніше про виведення військ із Донецької області.
Хоча президент України весь час і наголошує, що виведення військ – це вимога тільки Росії, а США "пропонують компромісні варіанти", але, судячи з численних витоків у ЗМІ та напівнатяках самого Трампа, висновок ЗСУ з Донецької області – вимога і Москви, і Вашингтона.
І озвучений Зеленським план залишає подвійне враження.
З одного боку, він каже, що треба "стояти там, де стоїмо". Тобто припинити вогонь по лінії фронту. На що не погоджується Росія.
З іншого боку, допускає створення якоїсь "вільної економічної зони" на Донбасі. Але, по-перше, незрозуміло, що це взагалі таке. У плані Трампа, витоку яким раніше були в медіа, ні про яку вільну економічну зону не йшлося. У ньому йшлося про те, що після виведення українських військ із Донецької області там буде створено демілітаризовану зону, але вона буде під адміністративним контролем Росії. Тобто туди не ввійде російська армія, але решта всіх російських структур (громадянські адміністрації, поліція, ФСБ, Росгвардія тощо) там будуть. І, судячи із заяви Ушакова, на такий варіант Москва згодна.
По-друге, можна, звичайно, припустити, що Зеленський використовує слова "вільна економічна зона" для маскування своєї готовності вивести війська з Донецької області та передати де-факто контроль над нею РФ. Однак він додає як обов'язкову умову проведення референдуму з цього питання. Причому, як раніше він заявляв, для цього необхідне припинення військових дій по лінії фронту, на що РФ вже відповіла відмовою. Та й результат на референдумі, найімовірніше, буде негативним.
Однак, якщо вірна версія, опублікована Le Monde, то рішення може бути прийняте і Радою, що значно полегшує процес - але поки що офіційних підтверджень цьому немає.
І, якщо слідувати офіційному трактуванню від Зеленського, українська влада, як і раніше, не хоче йти на виконання ключової вимоги США та РФ.
Безумовно, як уже писалося вище, чи є велике питання чи погодиться зі свого боку Москва з іншими пунктами цього плану, а також із відсутністю в ньому деяких позицій, які були в початковому плані Трампа з 28 пунктів (наприклад, не вступ до НАТО та фіксація відсутності претензій України та Росії один до одного за підсумками війни).
Однак, без вирішення територіального питання, це, повторимося, поки що значення не має. Тому що території – ключовий момент.
Судячи з публікацій у ЗМІ, Трамп намагається змінити позицію Києва з питання виведення військ з Донбасу за допомогою "пряника" - гарантій безпеки Україні, які Вашингтон назвав "платиновими", а в озвученому Зеленським 20-пунктовому плані вони прирівняні до 5 статті статуту на Альянс до Альянсу до нападу на Альянс.
Однак, як бачимо, поки що цей "пряник" не переконав Зеленського піти на територіальні поступки. Причина зрозуміла – у Києві дуже сумніваються, що США та НАТО насправді будуть готові вступати у бойові дії на боці України або хоча б збивати російські ракети у разі нової війни, незважаючи на будь-які прописані гарантії. Тому "пряник" Зеленський прийняти готовий (так само як і пропіаритися на тому, що досяг "надійних гарантій безпеки"), проте йти через нього на якісь серйозні поступки навряд чи буде.
Як ми вже писали, позиція Києва щодо виведення військ та інших спірних умов може змінитися тільки у разі вкрай жорсткого тиску з боку Трампа, або різкого погіршення ситуації на фронті або в тилу (блекаут, повна блокада портів). Але невідомо – чи буде погіршення такого масштабу (а якщо й буде, то умови РФ можуть посилитись). Так само як і невідомо – чи готовий Трамп до заходів тиску на Київ, щоб прискорити зміну позиції Зеленського. За великим рахунком, зараз це ключове питання щодо подальшого ходу переговорів.
Щоправда, Зеленський, напевно, спробує переграти ситуацію на свою користь – переконати Трампа погодитися на свою версію плану, в якому будуть пункти, які Москва точно відкине, після чого закликати Вашингтон почати тиснути на Кремль, а не на Київ.
Хоча і тут не дуже зрозуміло – чи готовий піти Трамп. Враховуючи те, що будь-які заходи тиску на РФ (санкції, постачання нових видів зброї) не дадуть швидкого результату у вигляді значного пом'якшення позиції Росії, зате можуть призвести до різкої ескалації в російсько-американських відносинах, аж до загрози ядерної війни.
Тому, не виключено, Трамп обере варіант "дати їм ще повоювати", очікуючи, що зміна ситуації на полі бою чи в тилу України чи Росії, згодом, створить сприятливішу ситуацію для мирної угоди. Щоправда, чекати на це можна ще довго. А менш як рік у США – довибори до Конгресу, на яких провал спроб закінчити війну в Україні, безумовно, Трампу його супротивники пригадають.
Тому, повторимося, ключове питання – який із цих трьох шляхів (тиснути на Київ, на Москву чи просто чекати) обере найближчим часом Трамп. І в цьому сенсі м'яч у мирних переговорах насамперед зараз на його боці, а не на боці Зеленського чи Путіна.