Володимир Зеленський перерахував 20 пунктів мирного плану, делегації з Києва та Вашингтона обговорювали на переговорах у США.
Президент назвав їх на зустрічі із журналістами:
- Підтвердження суверенітету України
- Угода про ненапад між Росією та Україною, моніторинг на лінії зіткнення.
- Гарантії безпеки.
- Чисельність ЗСУ має становити 800 тисяч осіб у мирний час.
- США, НАТО та Європа нададуть Україні гарантії безпеки на прикладі статті 5 Північноатлантичного альянсу. У разі вторгнення РФ в Україну вони мають передбачати військову відповідь та відновлення санкцій.
- Росія закріпить політику ненападу щодо Європи та України у всіх необхідних законах.
- Україна стане членом ЄС у певний термін (Київ хоче зафіксувати дату вступу).
- Пакет глобального розвитку для України, який буде визначено в окремій інвестиційній угоді.
- Створення кількох фондів на вирішення питань відновлення. Мета – залучити 800 мільярдів доларів.
- Україна прискорить процес укладання угоди про вільну торгівлю зі США.
- Без'ядерний статус України.
- Статус Запорізької АЕС
- Зобов'язання України та РФ запровадити освітні програми у школах, які сприяють розумінню та толерантності до різних культур, усунення расизму та упередженості.
- Статус окупованих територій.
- Зобов'язань РФ та України не змінювати домовленості силою.
- Росія не перешкоджатиме використанню Україною річки Дніпро та Чорного моря для комерційної діяльності. Кінбурнська коса буде демілітаризована.
- Обмін полоненими за принципом "все на всіх", повернення цивільних осіб, дітей та політв'язнів.
- Україна має провести вибори якнайшвидше після підписання угоди.
- Юридична обов'язковість угоди. Його виконання контролюватиме Рада світу на чолі з Дональдом Трампом.
- Після згоди сторін із документом негайно набуде чинності повне припинення вогню.
Окрім базового плану з пунктами обговорюються окремі доповнення за такими напрямами:
- тристоронній (Україна, США та Європа) документ про гарантії безпеки;
- двосторонній документ – гарантії безпеки США для України;
- дорожня карта процвітання України – опрацьований зі США документ про відновлення та економічний розвиток, який містить бачення розвитку до 2040 року.
Про що говорить озвучений Зеленським план?
Журналістка Юлія Забєліна, яка була на вчорашній зустрічі з президентом, уточнює, що озвучені Зеленським пункти – це поточна редакція мирної угоди, погоджена Україною та США, але ще без правок РФ.
Втім, зараз це навіть не дуже важливо, оскільки Зеленський визнав, що за ключовим пунктом про території компромісу немає: він не згоден на виведення українських військ з Донбасу, а без вирішення цього питання зрушення і за іншими пунктами неможливі.
Хоча президент України весь час наголошує, що виведення військ – це вимога тільки Росії, а США "пропонують компромісні варіанти", судячи з численних витоків у ЗМІ та напівнатяках Трампа, висновок ЗСУ з Донецької області – вимога і Москви, і Вашингтона.
Виходячи зі слів Зеленського, цю умову він виконувати не хоче, пропонуючи "стояти там, де стоїмо", тобто зупинити війну по лінії фронту. А на це не погоджується Росія.
Щоправда, президент припускає створення якоїсь вільної економічної зони на Донбасі. Але, по-перше, незрозуміло, що це взагалі таке. У плані Трампа, витоку про який раніше публікували ЗМІ, ні про яку вільну економічну зону не йшлося. У ньому згадувалося, що після виведення українських військ із Донецької області там буде створено демілітаризовану зону, але вона перебуватиме під контролем Росії. Тобто туди не ввійде російська армія, але решта всіх російських структур (громадянські адміністрації, поліція, ФСБ, Росгвардія тощо) там будуть. Судячи із заяви помічника президента РФ Юрія Ушакова, на такий варіант Москва згодна.
По-друге, можна, звичайно, припустити, що Зеленський використовує оборот "вільна економічна зона" для маскування своєї готовності вивести війська з Донецької області та передати контроль над нею РФ. Однак він додає як обов'язкову умову проведення референдуму з цього питання. Причому, як він уже заявляв і раніше, для цього потрібне припинення військових дій по лінії фронту, на що Москва вже відповіла відмовою. Та й результат на референдумі, найімовірніше, буде негативним.
Тобто українська влада, як і раніше, не хоче йти на виконання ключової вимоги США та РФ.
Безумовно, є велике питання, чи погодиться зі свого боку Москва з іншими пунктами цього плану, а також із відсутністю в ньому окремих позицій, які були в початковому плані Трампа з 28 пунктів: наприклад, фіксація відсутності претензій України та Росії один до одного за підсумками війни. Однак без вирішення територіального питання, це, повторимося, поки що значення не має, оскільки території – ключовий момент.
Судячи з публікацій у ЗМІ, Трамп намагається змінити позицію Києва з питання виведення військ з Донбасу за допомогою "пряника" - гарантій безпеки Україні, які він назвав платиновими, а в озвученому Зеленському плані з 20 пунктів вони прирівняні до 5-ї статті статуту НАТО, згідно з якою напад на одну з країн Альянсу. Але як бачимо, поки що цей "пряник" не переконав Зеленського піти на територіальні поступки. Причина зрозуміла: у Києві дуже сумніваються, що США та НАТО насправді будуть готові вступати в бойові дії на боці України або хоча б збивати російські ракети у разі нової війни, незважаючи на будь-які прописані гарантії. Тому "пряник" Зеленський прийняти готовий, як і попіаритися на тому, що досяг найнадійніших гарантій безпеки, проте йти через нього на серйозні поступки навряд чи буде.
Позиція Києва щодо виведення військ та інших спірних умов може змінитися тільки у разі вкрай жорсткого тиску з боку Трампа або різкого погіршення ситуації на фронті або в тилу: блекауту, повної блокади портів тощо. Але не відомо, чи відбудуться такі масштабні погіршення. До того ж, якщо вони трапляться, умови РФ можуть ще більше посилитися. Також поки що не відомо, чи готовий Трамп до жорстких заходів тиску на Київ, щоб прискорити зміну позиції Зеленського. За великим рахунком, зараз це ключове питання щодо подальшого ходу переговорів.
Щоправда, Зеленський, напевно, спробує переграти ситуацію на свою користь, переконавши Трампа погодитися на свою версію плану з пунктами, які Москва точно відкине, після чого закликати Вашингтон почати тиснути на Кремль, а не на Київ.
Хоча і тут не дуже зрозуміло, чи готовий на це піти Трамп з урахуванням того, що будь-які заходи тиску на РФ (санкції, постачання нових видів зброї) не дадуть швидкого результату у вигляді значного пом'якшення позиції Росії, проте можуть призвести до різкої ескалації в російсько-американських відносинах аж до загрози ядерної війни.
Тому не виключено, що Трамп вибере варіант дозволити сторонам ще повоювати, очікуючи, що зміна ситуації на полі бою чи тилу в Україні чи Росії згодом створить сприятливішу ситуацію для мирної угоди. Щоправда, чекати на це можна ще довго. А менш як через рік у США довибори до конгресу, на яких противники Трампа, безумовно, пригадають провал спроб закінчити війну в Україні.
Тому, повторимося, ключове питання – який із трьох шляхів (тиснути на Київ, на Москву чи просто чекати) обере найближчим часом Трамп. І в цьому сенсі м'яч у мирних переговорах нині на його боці, а не на боці Зеленського чи Володимира Путіна.