Аналізуємо підсумки 1098 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни захопили село Запоріжжя на Донеччині, повідомляє український військовий паблік Deep State.
Таким чином вони наблизилися до кордону Дніпропетровської області у напрямку Новопавлівки (ЗСУ називають напрямок бойових дій у цьому районі Новопавлівським). Окремі українські воїнкори припускають, що це головна мета наступу РФ на фронті від Покровська до Великої Новосілки.
Також армія РФ знову просунулася на північ від Великої Новосілки, де наступ російських сил йде найбільш інтенсивно, і нові території захоплюються практично щодня. Очевидна мета цього просування - перерізати трасу Курахове-Запоріжжя (по якій йде постачання українських військ, що тримають оборону на захід від Курахового в районі села Константинополь) і далі рухатися на північ у бік все тієї ж Новопавлівки в Дніпропетровській області, у напрямку якої російські війська, як і російські війська.
На карті – динаміка просування під Великою Новосілкою у бік траси на Запоріжжі за минулий тиждень.
При цьому ЗСУ відбили позиції в Успенівці під Покровськом, повідомляє Deep State. На цьому напрямі українські війська контратакують із початку лютого. Раніше ЗСУ повідомляли, що вдалося звільнити село Піщане. Росіяни згодом стверджували, що його відбили. Але при цьому вони пишуть, що на цьому напрямі українські війська підтягли великі резерви, а тому не відкидають нових контратак.
На Курщині росіяни стверджують, що взяли село Погрібки у північній частині українського плацдарму. Z-паблік показали фото зі своїм прапором над сільською школою.
Також росіяни заявляють, що їхні війська взяли на тому ж північному виступі село Орлівку та зайшли до Нової Сорочини. Україна цього не підтверджувала. За даними паблік Deep State, картина навколо Погребків не змінилася.
Зазначимо, що нещодавно росіяни змогли повернути село Свердликіне - у південно-західній частині Курського плацдарму біля кордону з Україною. Deep State тоді ж писав, що це серйозно ускладнює постачання угрупування ЗСУ у Курській області, яке зав'язане на трасу на Суджу. І після взяття Свердлікіно (менше 10 кілометрів від траси), армія РФ активізувала удари цією дорогою. Російські військові паблики публікують, як стверджується, відео із траси на Суджу, на якому видно багато підбитої техніки.
Сьогодні Росія завдала по Україні удару крилатими ракетами зі стратегічних бомбардувальників. За даними моніторингових пабліків, усі вони були направлені на Житомирщину.
Міноборони РФ заявляло, що завдало ударів ракетами та дронами по "інфраструктурі військових аеродромів України". ВСУ після цього повідомили, що збили шість із семи ракет. Також не потрапили в цілі більшість із 213 запущених росіянами далекобійних дронів, стверджують Повітряні сили.
У Житомирській ОВА підтверджували атаку, але повідомляли лише про пошкодження господарської будівлі та житлового будинку.
Також безпілотники завдали збитків у Київській області. У соцмережах публікують кадри великих руйнувань у селі Трипілля.
Резолюції та угода щодо ресурсів
Вчорашній вечір був сповнений несподіванок на геополітичному рівні.
США та Росія разом проголосували проти резолюції ООН із засудженням вторгнення РФ в Україні (її подав Київ та європейські країни). А потім разом з Китаєм Росія та США підтримали внесену Вашингтоном резолюцію Радбезу ООН про необхідність якнайшвидшого завершення війни та укладання міцного миру. Причому в ній не було звинувачень на адресу Росії у вторгненні до України. Вона була схвалена більшістю голосів Ради безпеки ООН.
Британія та Франція могли накласти вето, але не наклали, а просто утрималися під час голосування (і до цього "повороту" Лондона та Парижа ми ще повернемося).
Таким чином, уперше з початку повномасштабної війни США, Росія та Китай проголосували разом за резолюцію щодо України. Зазначимо, що резолюції Радбезу, на відміну резолюцій Генасамблеї, є обов'язковими всім держав-членів ООН.
Крім того, американці фактично заблокували резолюцію "Великої сімки", в якій традиційно збиралися засудити Росію за вторгнення. США вимагали прибрати це осуд, і поки що резолюцію не прийнято.
Далі низку заяв зробили Дональд Трамп і Еммануель Макрон, який приїхав до нього.
По-перше, вони стосувалися угоди щодо природних ресурсів України.
Трамп заявив, що угода буде підписана "дуже скоро" - цього чи наступного тижня. Для чого на зустріч із Трампом має приїхати Зеленський. Трамп сказав, що США у такий спосіб повернуть собі витрачені на Україну гроші. Угода, за словами президента США, "гарантує, що американський народ поверне десятки мільярдів доларів і військове обладнання, відправлені в Україну". Нагадаємо, Зеленський виступав проти такого тлумачення та вимагав, щоб оплата йшла у рахунок майбутньої допомоги. А вже підтримку він як борг України не визнає, оскільки вона надавалася безоплатно.
Трамп вчора анонсував і свою зустріч із російським президентом, не уточнюючи, коли вона відбудеться.
При цьому несподівану позицію щодо операції зайняла Європа. З одного боку Брюссель та низка країн Європи раніше засудили угоду як "колоніальну". Більше того, Єврокомісія повідомила, що передала Києву альтернативну пропозицію щодо доступу до природних ресурсів, заявивши, що вона вигідніша для України, ніж американська.
Проте Макрон учора на зустрічі з Трампом несподівано підтримав угоду і закликав Київ її підписати, оскільки угода "допоможе забезпеченню суверенітету України".
У цьому контексті також показово, що угоду раптово підтримав екс-прем'єр Британії Борис Джонсон, який нещодавно критикував її, - найбільш послідовний прихильник української влади на Заході. Він визнав, що угода є "грабувань", але заявив, що там є "насіння надії та прогресу".
"Так, якщо подивитися з одного боку, це грабіж, але хіба в 1941 році ленд-ліз не був таким самим? Американці. Просто обібрали нас. Обібрали", - заявив Джонсон. Сказавши, що угоду потрібно підписати, оскільки вона є "гарантією" того, що в майбутньому США Україну не покинуть.
Тобто, зважаючи на все, частина європейських лідерів вирішила все ж таки переконати Зеленського підписатися під цим "грабувань", переконуючи його в тому, що це забезпечить допомогу Україні в майбутньому. А у разі не підписання Трамп може розлютитися та зупинити всю допомогу Україні.
Водночас західні ЗМІ при цьому пишуть, що текст угоди в останній редакції, як і раніше, не містить жодних американських гарантій безпеки Україні чи гарантій інвестицій, а також конкретних обсягів допомоги Україні, яка може бути передана у майбутньому.
Головне посилання договору, за інформацією New York Times, - Україна направляє до фонду, контрольованого американцями, половину доходів від своїх корисних копалин. А фонд, за ідеєю, може потім реінвестувати ці доходи в Україну – але про зобов'язання щодо обсягів такого реінвестування також нічого не відомо.
Тобто, по суті, "грабіжницький" (за словами Джонсона) характер угоди з Україною, залишився.
При цьому в нинішньому вигляді договір ще більш кабальний для України, ніж передача США родовищ корисних копалин для подальшої розробки, яка спочатку обговорювала. У цьому випадку принаймні американці мали б вносити інвестиції в розробку, сплачувати податки до бюджету, створювалися б робочі місця.
У нинішньому вигляді жодних інвестицій взагалі не гарантується (крім спільних слів). Натомість Україну зобов'язують вносити в контрольований американцями фонд частину прибутку від діяльності підприємств, що вже працюють. По суті, це нагадує репарації, які накладають переможці на країну, що програла у війні.
Навіть якщо частина цих грошей вкладатиметься в Україну, це будуть інвестиції українських грошей, які освоїть американці.
Макрон за "формулу Трампа"
Ще одна вчорашня несподіванка - Макрон під час візиту до США підтримав одразу низку пропозицій Трампа щодо закінчення війни в Україні.
Він заявив, що "настав час відновити діалог із Путіним". І що в Україні треба спершу припинити бойові дії, а потім провести мирні переговори та досягти угоди із гарантіями безпеки.
"Для мене послідовність могла б бути такою - спочатку переговори між США та Росією, США та Україною... Потім перемир'я. Воно може бути досягнуто найближчими тижнями... Після цього йдуть переговори про гарантії безпеки, території, інфраструктуру... Після цього - мирна угода", - сказав президент Франції після переговорів із Трампом.
Він припустив, що гарантіями безпеки може стати розміщення європейських миротворчих сил.
Зазначимо, що Трамп також сказав, що спочатку (протягом найближчих тижнів) може бути досягнуто перемир'я, а потім уже підписано мирну угоду.
Також він не проти ідеї відправлення європейських миротворців до України. Причому стверджує, що Путін йому сказав, що і він не проти миротворців (але підтверджень цього з Кремля досі не надходило, а раніше Москва заявляла про неприйнятність розміщення військ країн НАТО в Україні).
Крім того, раніше Трамп і представники його команди заявляли про необхідність проведення виборів в Україні після припинення вогню. Тобто, Вашингтон пропонував таку послідовність - "перемир'я-скасування військового становища-вибори-підписання мирної угоди". Проте категорично проти цієї схеми виступає Зеленський.
Макрон свого ставлення до виборів в Україні не уточнив. Однак очевидно, що за основною схемою врегулювання він із американським президентом погодився.
Також французький президент сподівається, що перемир'я між Україною та Росією настане найближчими тижнями. Крім того, він виступив за швидке досягнення довгострокової угоди щодо України, наголосивши, що "світ не повинен бути крихким".
Ще один важливий момент – Макрон виступив проти конфіскації російських активів, до чого почали останнім часом активно закликати. І, як пише газета Politico, проти цього також виступають інші ключові країни Європи – Німеччина, Італія, Іспанія, а також голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.
Ще показово, що не тільки Макрон, а й британці також почали говорити про якісь "стимули для Росії".
У Британії допустили повернення Росії до "Великої сімки", що раніше пропонував зробити Трамп. Стармер обговорить це питання у Білому домі, повідомив The Times британський міністр безпеки Ден Джарвіс. "Це питання, яке, безперечно, буде розглянуте в той момент, коли конфлікт в Україні буде завершено", - заявив міністр. За його словами, це сприймається як мотивація для РФ припинити війну.
Нагадаємо, що раніше західні ЗМІ писали, що Макрон та британський прем'єр Стармер їдуть до США для того, щоб зірвати переговори Трампа з Росією. Але, судячи з візиту Макрона, йдеться про те, що Європа в особі двох найбільших військових держав намагається вбудуватися в ці переговори. Причому в рамках, окреслених Трампом.
З чим це пов'язано – можуть бути різні пояснення. Можливо, європейці дійшли висновку, що без підтримки США справді не можуть самі "витягнути" допомогу Україні, а тому погодилися йти у фарватері мирних переговорів. Або це якийсь маневр, щоб відновити довіру з Трампом, та був спробувати все-таки підштовхнути до посилення політики щодо РФ і до продовження підтримки України.
Про що домовляються Трамп та Путін?
Трамп і Путін тим часом активно демонструють бажання співпрацювати.
Американський президент на вчорашній прес-конференції з Макроном відмовився називати Путіна диктатором (хоча тижнем раніше назвав так Зеленського) і сказав, що веде з ним переговори щодо економічних угод, зокрема щодо рідкісноземельних металів.
Він заявив, що переговори з Путіним відбуваються "дуже добре".
"Я веду серйозні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним щодо закінчення війни, а також великих угод щодо економічного розвитку, які будуть укладені між Сполученими Штатами та Росією. Переговори відбуваються дуже добре!", - сказав Трамп.
Потім того ж вечора зробив кілька важливих заяв і Путін.
Буквально через годину після того, як Трамп завив про переговори щодо природних ресурсів з Росією, Путін зібрав нараду з розробки рідкісноземельних металів, заявивши, що їх родовища в РФ набагато більше, ніж в Україні. І підтвердив, що з Трампом справді ведеться діалог про спільні проекти у цій сфері (у тому числі – на захоплених територіях України).
При цьому сьогодні у Кремлі уточнили, що готові предметно говорити зі Штатами про спільні економічні проекти лише після врегулювання в Україні.
По Україні Путін зробив відразу кілька заяв, основний сенс яких приблизно такий: "ми з Трампом дуже хочемо якнайшвидше закінчити війну, але Зеленський проти, бо боїться програти на повоєнних виборах".
Також він сказав, що "не проти збереження української державності" ("якщо звідти не виходитиме загроза для Росії") і заявив, що його не хвилює, що Трамп хоче забрати українські надра. "Це не наша справа", - сказав Путін, ніби даючи зрозуміти, що Трамп може робити, що вважає за потрібне на підконтрольній Києву частині території України. Понад те, Путін сказав, що Трамп "хоче оздоровити ситуацію в Україні".
Путін підтримав і нещодавню пропозицію Трампа синхронно знизити на 50% військові витрати як США, так і Росії. Що прозвучало різким дисонансом на тлі розмов про необхідність підвищення військових витрат у Європі (хоча зрозуміло, що РФ може знизити військові витрати лише якщо закінчиться війна в Україні).
І загалом про Трампа та його ініціативи Путін відгукувався дуже позитивно.
Тобто зовні спостерігається небачене з часом дружби Путіна з Джорджем Бушем-молодшим на початку нульових єднання Росії та США одразу з багатьох питань, включаючи війну в Україні.
Що це все означає?
За однією з версій, яка все ширше поширюється в ЄС та Україні, зараз формується альянс Москви та Вашингтона для протистояння "ліберальній" Європі. І в рамках цього альянсу вже узгоджено й схему завершення війни в Україні на якихось вигідних для Путіна та Трампа умовах, аж до визнання захоплених українських територій російськими. Плюс – усунення Зеленського від влади. Як поступка Києву та Європі Путін готовий дозволити розміщення миротворців, щоб прискорити підписання угоди (хоча, повторимося, не факт, що це Путін Трампу справді обіцяв - підтверджень чи спростування Кремля щодо миротворців поки немає).
Також вважається, що мета Вашингтона, заради якої він зближується з Кремлем, відірвати Росію від Китаю. Втім, те, що КНР публічно підтримав переговорний процес між Трампом і Путіним, а також проголосував разом із США та РФ за американську резолюцію в ООН про якнайшвидше завершення війни, показують, що ситуація не така лінійна. І що відносини у трикутнику США-Китай-Росія можуть бути глибшими, ніж здається зовнішнім спостерігачам.
Про це пишуть і у західних ЗМІ.
"Ожидайте, что санкции США против России скоро будут сняты. В Европе все еще есть те, кто пытается рационализировать все это. Они утверждают, основываясь на весьма скудных доказательствах, что Трамп не захочет, чтобы Россия выиграла военный конфликт. Другие утверждают, что все это — часть хитроумного маневра США, направленного на изоляцию Китая. Но мрачная правда заключается в том, что Владимира Путина и Трампа объединяет презрение к европейским демократиям. Ранее в этом месяце Путин заявил, что Трамп "наведет порядок" в Европе и что европейские страны "все будут стоять у ног хозяина и ласково вилять хвостами". Эти высказывания были перепощены Трампом в социальных сетях. Что касается Китая, то Трамп выражает свое восхищение Си Цзиньпином почти так же часто, как и Путиным. Похоже, он хочет заключить сделку с лидером Китая", - пишет обозреватель The Financial Times Гидеон Рахман.
Друга версія – жодних стратегічних домовленостей між США та РФ немає. А Путін просто вирішує важливі для себе тактичні завдання щодо війни в Україні. Він виходить з того, що Зеленський торпедуватиме будь-які мирні домовленості (відмовляючись укладати навіть перемир'я), побоюючись втратити владу, і паралельно намагаючись створити альянс проти Трампа з Європою. А тому Кремль зараз може обіцяти Трампу все, що завгодно – хоч згоду на миротворців, хоч скорочення військових витрат, хоч рідкісноземельні метали на Донбасі, алюміній у Сибіру та нафту в Арктиці, хоч готовність негайно припинити вогонь. Мета – показати, що саме Зеленський, а не РФ, є зараз головним "гальмом" мирного процесу, накликаючи на президента України гнів Трампа. Завдання-максимум - "продавити" таким чином Зеленського за основними умовами завершення війни (включаючи його звільнення з посади президента). Завдання-мінімум, якщо війну закінчити не вдасться - зробити так, щоб усі (і насамперед Трамп) бачили головним винуватцем цього Зеленського і спонукати США припинити допомогу Україні і, можливо, зняти санкції з РФ (пропозиції щодо американських інвестицій у РФ можуть стати стимулом для зняття американських санкцій). І припинення постачання зброї, і зняття санкцій різко змінять розклад сил у війні на користь Росії. І дозволить через деякий час знову повернутися до мирних переговорів, але вже на набагато гірших умовах для Києва. Подібною тактиці Путіна чимало сприяють заяви та дії Зеленського, який послідовно виступає проти якнайшвидшого завершення війни та проводить у Києві зустрічі європейських лідерів, на яких звучать промови у дусі "світ небезпечніший за війну".
Чи є справді якісь стратегічні домовленості між США та Росією, чи йдеться просто про тактичні маневри стане зрозуміло з динаміки майбутніх подій та з підсумків намічених найближчим часом контактів Москви та Вашингтона.
Поки що обидві країни готуються до наступної зустрічі в Ер-Ріяді, яка намічена на кінець тижня.
Сьогодні держсекретар Рубіо заявив, що на цій зустрічі США дізнаються у Росії умови, на яких Москва готова завершити війну в Україні.
"Нам потрібно посадити обидві сторони за стіл переговорів, починаючи з росіян. Тому минулого тижня ми зустрілися з ними, і головне питання цієї зустрічі було: "Ви взагалі зацікавлені в тому, щоб закінчити цей конфлікт, чи ні?" потрібними людьми в кімнаті, і почати обговорювати, що потрібно, щоб Росія зупинила війну. І, звичайно, ми повинні поставити Україні те саме питання, тому що війну неможливо зупинити, якщо обидві сторони не погодяться", - заявив Рубіо.
На скільки вистачить американської допомоги?
Одне з питань, яке зараз задають собі в Європі супротивники світу шляхом компромісу з Росією, чи зможуть вони продовжувати допомагати Києву на необхідному рівні, якщо Вашингтон припинить підтримку?
Судячи з публікацій у західних ЗМІ, способів компенсувати допомогу США там поки що не знаходять. З чим, як ми вже говорили вище, мабуть, і пов'язане помітне зрушення у позиції того ж Макрона та інших європейців.
Україна відчує брак зброї за півроку, заявив колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
"Найпотужнішим важелем впливу Трампа на Україну є загроза непоставки зброї. На мою думку, у нас є ще півроку, перш ніж ми дійсно почнемо відчувати нестачу зброї на лінії фронту", - сказав він у коментарі газеті Politico.
Кулеба не уточнив, чи станеться це у разі зупинки поточної допомоги США, або через півроку закінчаться виділені ще Байденом пакети (нагадаємо, в Конгресі вже заявляли, що грошей на нову зброю не виділятимуть). Але найімовірніше друге - якщо Трамп зупинить поточну допомогу вже зараз, то ЗСУ відчують це набагато раніше, ніж за півроку.
Про піврічний термін заявила і українська нардеп Іванна Клімпуш-Цинтадзе. "Європейці мають максимум шість місяців, щоб активізуватися", — заявила депутат, додавши, що Європа "просто не має того, що має американці".
При цьому, чи може Європа "активізуватися" - невідомо. Видання пише, що поки що новий великий пакет для України від Євросоюзу лише на стадії обговорення. І жодних гарантій його прийняття чи сум немає. Крім того, незрозуміло, де Європа візьме стільки озброєнь - адже більшу частину покривали США (вони ж і виробляють дану зброю).
Видання наводить дані Кільського інституту, за якими американці несли на собі більшу половину суто військових витрат України. Так, з лютого 2022 року до кінця 2024 року США витратили 64 млрд євро на військову підтримку України, тоді як Європа, включаючи Велику Британію та Норвегію, виділила майже 62 млрд євро.
Тобто втрата американської допомоги дуже вдарить по ЗСУ, якщо війна продовжиться.
The Wall Street Journal робить ще песимістичніший прогноз: на допомозі, виділеній Байденом, Україна зможе воювати до літа, але потім зіткнеться з нестачею боєприпасів.
Також Київ не зможе використати частину свого найпередовішого озброєння.
"Великі поставки зброї, які адміністрація Байдена відправила або уклала контракти на постачання в останні місяці свого правління, повинні дозволити Україні продовжувати битися в поточному темпі як мінімум до середини року (тобто до червня - Ред.)", - заявила виданню Селеста Валландер, колишній високопосадовець Пентагону.
Українські чиновники кажуть, що це "найгірший сценарій", і в такому разі Україні доведеться значно збільшити власне військове виробництво та розраховувати на велику підтримку з боку Європи. "Загалом Україна зараз самостійно виробляє або фінансує близько 55% свого військового обладнання. США забезпечують близько 20%, а Європа — 25%", - повідомив один західний чиновник.
Але деякі види американського озброєння, такі як сучасні системи ППО, балістичні ракети, навігаційні системи та далекобійна артилерія, практично неможливо замінити. Європа просто не виробляє достатньої кількості таких систем — а в деяких випадках зовсім не виробляє.
Коли ці американські поставки закінчаться, можливості України завдавати ударів на далекі відстані та захищати тилові позиції значно знизяться, попереджають офіційні особи та аналітики. Зазначимо, що Київ з моменту інавгурації Трампа перестав завдавати ударів американською баллістикою та британсько-французькими ракетами російською територією.
"Теоретично Європа може виділити стільки ж коштів, скільки США, але я не думаю, що вона зможе покрити весь спектр необхідних озброєнь. У таких критично важливих категоріях як системи перехоплення для ППО швидко виникне проблема нестачі", - сказав Оскар Йонссон, дослідник Шведського оборонного університету.
Деякі експерти також сумніваються, чи Україна збереже доступ до супутникового інтернету Starlink від SpaceX, який частково фінансувався Пентагоном.
"Питання не так у допомозі, як у тому, чи братиме Трамп участь у виробництві зброї для України", - сказав Михайло Самусь, директор Центру дослідження нової геополітики. "Якщо ні, це стане серйозним ударом для України та Європи".