Аналізуємо підсумки 1083 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Український паблік Deep State в суботу написав, що ЗСУ просунулися в Курській області, увійшовши до села Черкаська Конопелька на південний схід від Суджі та підійшовши до околиць Фонасіївки. Останнє село, по карті DS, знаходиться у сірій зоні.
Однак сьогодні російські паблики написали, що почали витісняти ЗСУ із зайнятих під час наступу під Суджею територій. Зокрема, вибили українські війська з Фонасіївки, а також готуються до штурму Черкаської Конопельки, якою наносяться масовані авіаудари.
Українські джерела цієї інформації не підтверджували.
При цьому, за даними українського паблика, вчора просування ЗСУ відбулося і на північному заході українського плацдарму - в районі Малої Локні та у напрямку Кругленького. Раніше, у січні тут просунулися війська РФ.
Але росіяни просунулися також учора на південь від цієї ділянки - в Микільському.
Російські паблики просування України на захід від Малої Локні не підтверджували. При цьому вони пишуть про просування армії РФ у районі села Свердликово – у південно-західній частині Курського плацдарму.
На Донбасі росіяни продовжують поступово просуватися до створення "мішка" на захід від Курахового.
Вони близькі до захоплення села Андріївка, ситуація там, на думку українського військового Станіслава Бунятова, важка. Про те, що оборона села на межі обвалення писали і раніше інші військові.
Боєць із позивним "Мучною" додає, що росіяни займають південні (тобто ближче до траси на Запоріжжі) околиці Андріївки.
"Якщо ворог дотискає Андріївку, то це може призвести до оперативного оточення Константинополя та Улакли. Проблеми на даній ділянці тільки зростають, поки ми можемо південну частину тримати і відбивати атаки, але це відбуватиметься не довго, тому що тут просто не вистачає на те ресурсу", - пише він.
Також він побоюється, що "вогневий мішок може зачинитися, і тоді сценарій знову повториться як у багатьох населених пунктів, які можна порахувати на пальцях". Крім того, "Мучний" передбачає швидку втрату Дачного на захід від Курахового (міноборони РФ вже заявляло про захоплення цього села).
На схід від Покровська росіяни вийшли на перехрестя траси Покровськ - Костянтинівка, а на схід від ЗСУ відбили село Водяне Друге.
На південь від Покровська ЗСУ просунулися біля Даченського. А росіяни просунулися на Курахівському напрямку біля Дачного.
Щодо Торецька, про захоплення якого заявили росіяни, звідти з'являються дані, що РФ контролює вже головний копер шахти "Торецька" - головного укріпрайону ЗСУ у місті. Це випливає з відео, що публікуються українськими підрозділами, як дрони збивають російські прапори, які намагаються підняти над копром.
В останні дні було багато коментарів в українських джерелах та в західних ЗМІ про те, що наступ РФ сповільнився, а на деяких напрямках українські війська контратакують.
Що зараз відбувається на фронті?
В останні пару тижнів російські військові паблики пишуть про те, що ЗСУ почали перекидати великі резерви на фронт. На їхню думку, завданням-мінімум цих дій є зупинка російського просування, завданням-максимум - перехід ЗСУ у наступ. Як припускають росіяни, це робиться, зокрема, для переконання Трампа, що українська армія може стабілізувати фронт та перехопити ініціативу, а тому потрібно не з Путіним компроміси шукати, а давати Україні більше зброї. А також для підняття бойового духу у суспільстві.
Україна традиційно рух військ не коментує. Але, судячи з непрямих ознак (повідомлення в соцмережах), на фронт зараз вирушають багато боєздатних підрозділів.
І це справді допомогло сповільнити російський наступ. Принаймні під Покровськом – де просування у росіян вже немає більше тижня (хоча за іншими напрямками РФ продовжує просуватися – на захід та північний захід від Курахового, біля Годин Яру, Куп'янська, Лимана, Торецька).
Але подальший розвиток подій залежатиме від того, чи є достатньо резервів ЗСУ, щоб і надалі підтримувати ними фронт або тим більше йти в наступ, втрати при якому набагато більше, ніж при обороні. І чи достатньо резервів у російських військ, щоб і надалі підтримувати тиск на українські позиції.
Загалом, як і раніше, ключову роль відіграватиме "математика резервів". Та сторона, яка помилиться в розрахунках і спалить свої найкращі резерви в атаках для вирішення локальних і короткострокових завдань, що не призводять до переломних змін загалом на фронті, опиниться у програшному становищі у довгостроковій перспективі.
Балтійське загострення
Один із найбільш важливих сюжетів, що загрожує серйозним загостренням у відносинах між РФ і Заходом, аж до початку нового лонного конфлікту, зараз розгортається на Балтійському морі.
Європейські країни зараз ведуть закулісні переговори про масштабне захоплення російських танкерів, які перевозять нафту до Балтійського моря, через яке йде 50% російського нафтового експорту, пише видання Politico з посиланням на двох дипломатів Євросоюзу та двох урядовців.
Обговорювані пропозиції поділяються на три групи:
1. Захоплення суден під приводом запобігання збиткам навколишньому середовищу, наприклад, внаслідок розливу нафти.
2. Використання законів про піратство для захоплення суден, що загрожують критично важливій підводній інфраструктурі (йдеться про поки що непідтверджені звинувачення на адресу кораблів "тіньового флоту" у пошкодженні підводних кабелів).
3. Спільне запровадження окремими державами нових національних законів для полегшення захоплення танкерів, якщо європейські країни не знайдуть у міжнародному праві підстав для такого захоплення судів. За словами чиновників, це може включати вимогу до танкерів у Балтійському морі використовувати встановлений список надійних страховиків, що дозволить таким країнам, як Естонія та Фінляндія, затримувати суди, які покладаються на інших менш надійних операторів.
Однак, як пише видання, нові плани нелегко буде втілити в життя. На думку експертів і морських юристів, труднощі включають можливість юридичних заходів у відповідь з боку Росії, величезні фінансові витрати і обтяжливу логістику.
Нагадаємо, ідею блокування нафтового експорту РФ через Балтику обговорюють з кінця минулого року, але до конкретних дій справа поки що так і не дійшла.
У РФ у відповідь на ці погрози заявляли, що введення морської блокади для російського флоту буде актом оголошення війни.
Сьогодні ці погрози у Москві повторили.
"Будь-який напад на наших перевізників у Балтійському морі варто розцінювати як атаку на територію РФ", - заявив перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Журавльов.
У будь-якому випадку тема можливого блокування російського судноплавства Балтійським морем залишається однією з найвибухонебезпечніших, яка несе ризик прямого військового зіткнення країн НАТО і Росії. Не виключено, що навіть тому процес опрацювання дій проти російських судів йде в Європі не швидко. Тим більше, що поки не зрозуміла позиція США: чи допомагатимуть вони своїм європейським союзникам у разі їхнього військового конфлікту з РФ через захоплення російських судів.
Розмова Трампа та Путіна відбулася
Трамп у суботу заявив журналістам, що вже поговорив із Путіним телефоном. Він повідомив про це на борту президентського літака.
"Президент Трамп заявив, що провів телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним і обговорив з ним припинення війни в Україні. Трамп сказав, що російський президент хоче, щоб люди перестали гинути", - першою повідомила про розмову газета New York Post.
Агентство Reuters додало, що Трамп анонсував "ще багато розмов" із російським президентом. Він також натякнув, що регулярно розмовляє з Путіним, а також готується зустрітися з ним "у правильний час".
До цього Трамп додав, що він уже має чіткий план, як зупинити війну. І закликав якнайшвидше провести зустрічі з усіма сторонами конфлікту (до цих зустрічей ми ще повернемося).
У Росії її прямо не підтвердили розмови, але й не спростували. "Комунікації між Москвою та Вашингтоном виникають різними каналами", - сказав прес-секретар Кремля Пєсков і додав, що може не знати про всі такі комунікації.
Заступник глави МЗС РФ Рябков додав, що "у Росії та США йдуть певні контакти по лінії зовнішньополітичних відомств, подробиці розголошувати немає сенсу, але процес іде".
Тобто, судячи з відсутності прямих спростування, розмова двох президентів мала місце. Що це може означати?
Нагадаємо, Зеленський раніше неодноразово закликав Трампа спочатку поговорити з ним для вироблення єдиної позиції щодо мирного врегулювання в Україні і лише потім провести переговори з Путіним. Але, як бачимо, Трамп пішов іншим шляхом і вже ймовірно не раз поговорив з російським президентом.
Виходячи з чого можна припустити, що Трамп бачить резон вирішувати основні питання щодо врегулювання насамперед із Путіним. І на основі цих консультацій формуватиме остаточний план. Який потім буде у тій чи іншій формі запропоновано Україні.
Крім того, вимоги України загалом широко відомі, і Зеленський їх озвучує останнім часом дедалі частіше через різні інтерв'ю західній пресі (що також може говорити про те, що прямого контакту з Трампом у нього зараз немає, і доводиться доносити позицію України, зокрема, у такий спосіб).
Також примітно, що Трамп озвучує сам факт своїх переговорів із Путіним. Це вказує на те, що контакт налагоджений, і обговорення так чи інакше небезперспективні (принаймні з погляду Трампа). Інакше він навряд чи виносив їх у публічну площину.
Факт непублічних консультацій говорить ще й про те, що особиста зустріч президентів бачиться Трампу не початком переговорного процесу, а його кульмінацією – зі швидким виходом на конкретні домовленості. І хоча цей результат далеко не визначений, можна однозначно констатувати, що переговорний процес між США та Росією вже розпочався. Що офіційно по суті підтвердили і Москва, і Вашингтон.
І ще невеликий штрих до загальної картини. Учора ввечері Трамп на своїй сторінці в соцмережах опублікував посилання на новину про заяву Володимира Путіна про те, що Європа "встане біля ніг господаря" (тобто Трампа).
Путін у такий спосіб прокоментував погрози президента США запровадити мита щодо ЄС.
"Запевняю вас: Трамп з його характером, з його наполегливістю він досить швидко наведе там порядок. І всі вони, ви побачите - це відбудеться швидко, скоро - всі вони встануть біля ніг господаря і трішки помахають хвостами. Все стане на свої місця", - говорив Путін.
Це показує, що, як мінімум, особистої антипатії до Путіна Трамп не має. А можливо, він відчуває до нього і тепліші почуття.
Зустрічі Зеленського та угода на 500 мільйонів
Втім, контакти з американською адміністрацією цього тижня відбудуться і у Володимира Зеленського. До Європи приїдуть держсекретар США Рубіо, голова Пентагону Хегсет, віце-президент Венс, а також спецпосланець Трампа Україною Келлог. На Мюнхенській конференції з безпеки вони зустрінуться з українською делегацією на чолі із Зеленським, а також з представниками європейських країн, і обговорюватимуть "деталі того, як покласти край цій війні", заявив радник Трампа з нацбезпеки Уолтц. "А це означає, що обидві сторони мають сісти за стіл переговорів", – додав він.
При цьому те, що американську делегацію очолить віце-президент Джей Ді Венс, є досить суперечливим сигналом для Києва.
Венс ще до перемоги Трампа на виборах вважався одним із найменш "проукраїнських" соратників кандидата від республіканців. Він ще у вересні пропонував закінчити війну лінією фронту, відмовитися від прийняття України до НАТО. А також перекласти тягар допомоги Києву на європейців.
Зеленський назвав тоді цей план "небезпечним", "жахливою ідеєю" і заявив, що "не сприймає слова Венса всерйоз".
"Це була б жахлива ідея, якби хтось дійсно збирався її здійснити, змусити Україну взяти на себе витрати на припинення війни, відмовившись від своїх територій. Але це, безумовно, ніколи не могло б статися... Для нас це небезпечні сигнали, що виходять від потенційного віце-президента. Я не сприйму" Зеленський.
Але зараз, судячи з багатьох заяв соратників Трампа, саме така формула світу розглядається в Білому домі як основна.
При цьому до неї можуть додати один новий аспект, який останнім часом почав обговорюватися – передача у розробку США українських родовищ корисних копалин.
Ця тема спливла минулого тижня, наприкінці якої її сформулювали Трамп і Уолтц.
Президент США в суботу заявив, що хоче укласти з Зеленським угоду на 500 мільйонів доларів - про доступ до рідкісноземельних мінералів та газу в Україні. Її підпишуть "в обмін на гарантії безпеки у потенційному мирному врегулюванні", цитує Трампа New York Post.
Чому сума така мізерна, пояснень не надходило – Україна, пригадується, заявляла про запаси різних металів та мінералів на трильйони доларів (у соцмережах уже обговорюють, що Трам хоче отримати доступ до них "за безцінь").
Учора висловився помічник президента США Уолтц: "Президент готовий обговорити всі ці питання на цьому тижні, включаючи майбутнє американської допомоги, яка надається Україні. Нам необхідно відшкодувати витрати, і це буде зроблено у співпраці з Україною за рахунок їх рідкісноземельних металів, природних ресурсів, їхньої нафти та газу".
Тобто Трамп згадав про копалини в контексті гарантій безпеки. А Уолтц – як частина відшкодування Україною вже витрачених американцями коштів, а також у контексті спільних домовленостей щодо завершення війни в Україні. І раніше у тому ж ключі висловлювалися представники Білого дому. При тому, що, виходячи із заяв Києва, можна зробити висновок, що українська влада бачить іншу логіку - вона хоче передати частки в родовищах для продовження постачання зброї під час війни (а не після її закінчення).
І це не єдине різночитання у позиції України та США.
Зеленський, нагадаємо, неодноразово закликав до того, щоби гарантії безпеки Україні дали США. Бо лише європейських гарантій, за його оцінкою, буде категорично замало.
Але Уолтц у неділю із цього приводу висловився цілком однозначно – гарантії мають давати європейці, а не США.
"Президент Трамп має намір завершити конфлікт, а потім наданням гарантій безпеки мають повністю займатися європейці", - сказав Уолтц.
Що планує робити Зеленський?
Таким чином, фактично за всіма ключовими пунктами порядку денного потенційних переговорів Вашингтон йде врозріз із побажаннями Зеленського.
Яка у такій ситуації стратегія української влади?
З розмов із кількома джерелами, близькими до Офісу президента та до оточення Зеленського, складається приблизно така картина.
Завершувати війну найближчим часом там не бажають. Озвучений спецпосланцем Трампа план "перемир'я - вибори - світ" вважають неприйнятним, про що власне у Зеленського заявляють і публічно.
Причини, через які в ВП не хочуть якнайшвидшого завершення війни, ті самі, що й раніше. Аргументація команди президента – зараз Україна має слабку позицію, а тому Київ не досягне хороших умов миру з реальними гарантіями безпеки, а отже, треба воювати далі, бо час працює проти Росії. Опоненти Зеленського називають інші мотиви Банкової виступати проти припинення вогню – бажання й надалі фактично безконтрольно освоювати величезні бюджетні потоки воєнного часу, а також страх перед втратою влади на виборах, які доведеться оголошувати у разі завершення бойових дій.
Як би там не було, але загальна лінія у Зеленського залишається незмінною – на даному етапі переговори не потрібні. Більше того, в його оточенні впевнені, що їх і не буде, і найближчим часом війна не закінчиться.
Там вважають, що спроби Трампа знайти мирне рішення з тих чи інших причин проваляться. Либо с Европой он не найдет общего понимания, либо начнется резкое обострение между странами НАТО и РФ (например, на почве планов по ограничению российского судоходства по Балтийскому морю, о чем писалось выше), либо с Путиным не договорятся (на это у украинских властей главная надежда), либо просто внимание Трампа переключится на какие-то другие проблемы и об обещаниях закончить войну в Украине новый президент США быстро забудет.
А заяви Зеленського про "готовність до переговорів", про "швидке завершення війни" і про "дипломатичні зусилля" пояснюються бажанням відповідати "мирному порядку" Трампа, а також реакцією на прагнення до миру в українському суспільстві, що посилюються.
Але, повторимося, завершувати війну і вести переговори для цього з РФ на цьому етапі Банкова не хоче, а тому основну увагу у спілкуванні з Вашингтоном вона зосереджує не на обговоренні планів мирного врегулювання, а на двох речах – постачання зброї та санкції проти РФ.
Головною проблемою, для вирішення якої зараз докладаються основні зусилля, Зеленський вбачає загрозу припинення Трампом американської військової та фінансової допомоги. Зараз все ще поставляється зброя з пакетів, затверджених ще за Байдена. Але ці поставки закінчаться, коли всі заплановані обсяги будуть відвантажені (або їх може зупинити Трамп). Нових рішень щодо постачання зброї немає і вони поки що навіть у США не обговорюються. Це Київ вкрай непокоїть.
Тому головний акцент зараз робиться на переконання адміністрації Трампа постачання продовжити. Це прохання доноситься різними каналами і з різними аргументами. У тому числі через лобі ВПК у Республіканській партії, а також через переконання команди Трампа, що зараз на переговори з Путіним йти в жодному разі не можна, тому що потрібно "підсилити позицію" за рахунок нарощування поставок зброї, інакше "всі у світі вважатимуть Трампа слабаком, а Путіна - головним альфа".
Приблизно такі аргументи висуваються для переконання посилити санкції.
Як кажуть джерела, якщо аргументи щодо санкцій команда Трампа ще готова сприймати (хоча навіть щодо них там немає єдиної думки), то щодо продовження військової допомоги Україні нова адміністрація у Вашингтоні наразі налаштована вкрай скептично, оскільки це йде врозріз з її генеральною лінією на скорочення видатків американського бюджету. Поставляти зброю готові хіба що лише за гроші. Мовляв, купуйте "Петріоти" за мільярд доларів за батарею і буде вам щастя.
Такого підходу українська влада не влаштовує.
Як одна з ідей для вирішення проблеми, Київ пропонує передачу американцям родовищ корисних копалин в Україні в рахунок майбутніх поставок зброї. Однак, поки йде війна, цінність цих родовищ сумнівна через проблемність їхньої розробки.
Також закидається ідея сплатити постачання американської зброї за рахунок конфіскації заморожених російських активів. Але тут уже справа впирається в опір європейців, які побоюються, що це завдасть удару євро (основна частина російських активів заморожена в ЄС).
Але процес переконання американців продовжити військову допомогу, а також посилити санкції українська влада продовжує.
"Саме про це левову частку часу Київ говорить зараз з американцями. Хоча процес йде складно. Але про переговори з Путіним про завершення війни у Зеленського точно ніхто не говорить і навіть думати не хоче. Там сподіваються на провал спроб Трампа швидко завершити війну. І не просто сподіваються, але й прикладають для цього серйозні зусилля" тися з Путіним і дійти спільного знаменника з Європою за формулою завершення війни, то це буде для Банкової вкрай неприємним сюрпризом", - заявило джерело.
При цьому він каже, що в українській владі немає єдності думок із цього приводу. Частина представників армії та спецслужб вважає, що перемир'я для України було б вигідним, оскільки зараз ситуація на фронті розвивається не на користь ЗСУ.
"Але переважаючою поки що залишається позиція Зеленського, який виходить із того, що припиняти бойові дії найближчим часом не потрібно", - уточнило джерело.
Щоправда, у такій ситуації виникає для української влади виникає вкрай серйозний ризик, що за підсумком і про завершення війни домовитися не вдасться, і американська допомога припиниться. Тому якщо Трамп поставить перед Зеленським вибір - або завершувати війну за певним планом та з узгодженими з РФ компромісними умовами, або припиняти отримувати військову підтримку, простір для маневру Київ матиме не дуже велике.