Аналізуємо підсумки 1080-го дня війни в Україні.
Ситуація у Курській області
Що відбувається у Курській області, де ЗСУ вчора пішли у нову атаку?
Україна офіційно цього не коментує (хоча Зеленський учора нагадав про те, що виповнилося півроку вторгнення ЗСУ під Курськ).
Паблики, близькі до ЗСУ, повідомляють, що є просування українських сил на південний схід від Суджі, але не конкретизують деталей, чи вдалося закріпитися на нових позиціях. Також поки не повідомляється про взяття чи блокування населених пунктів. Американський Інститут вивчення війни пише, що українські сили розпочали нову серію механізованих атак чисельністю до батальйону в Курській області і просунулися до п'яти кілометрів (про це повідомив один із російських військових пабліків).
На карті Deep State змін у Курській області немає.
Також українські військові блогери визнають, що суттєвої шкоди техніці завдають російські дрони на оптоволокні, які не залежать від погоди та перешкод.
Російські військові телеграм-канали повідомляють про атаку ЗСУ у напрямку сіл Черкаська Конопелька (деякі російські паблики говорять про заняття підрозділами ЗСУ частини цього села, інші пишуть, що українські сили висадили десант поблизу нього і там зараз точаться бої, а в самому селі їх немає).
При цьому до ймовірної головної мети наступу села Уланок - як заявляють російські телеграм-канали, українські штурмові групи не дійшли, зупинені російськими військами, і зайняли низку посадок, за які бої продовжуються досі. Росіяни заявляють про усунення спроб перекинути до цих груп підкріплення і стверджують, що бої зараз позиційні. Про нові великі атаки ЗСУ сьогодні інформації не надходило.
Водночас українські гурти, які висунулися вперед, ніхто назад не відтягує, тому не виключена ймовірність нових спроб прориву. Росіяни вже пишуть про підтягування українських резервів із Сумської області.
Незважаючи на просування ЗСУ, поки що сценарій чимось нагадує накат української армії на північний схід від Суджі - коли українські частини на початку січня дійшли до села Бердін, але далі бої набули статичного характеру, і розвинути успіх не вийшло.
У той же час російські військові оглядачі, на відміну від тієї ситуації, заявляють, що оборона РФ у Черкаській Конопельці напередодні атаки була ослаблена, чим і скористалися ЗСУ, зумівши зайняти низку посадок на північ від Конопельки та Фонасіївки. Російські паблики пишуть про зняття у зв'язку із цим комбрига 11-ї бригади РФ (але офіційно це не підтверджувалося).
Втім, навіть якщо ця українська атака захлинеться, висновок однозначний - ЗСУ продовжують забезпечуватись у Курській області за першим розрядом і приблизно раз на місяць проводять досить великі атаки. Тобто це означає, що українське командування приділяє Курському плацдарму особливу увагу (чому - ми проаналізуємо нижче).
Чи захоплений Торецьк?
Міноборони РФ сьогодні заявило про захоплення міста Торецька Донецької області, за яке точилися бої з літа минулого року. Україна цього не підтверджувала. Сьогодні вдень МВС повідомляло, що місто "тримається".
На карті Deep State більшу частину Торецька вказано під контролем РФ або в сірій зоні. Але вказано й кілька невеликих ділянок на околицях під контролем ЗСУ.
Сам паблік заявив, що місто не захоплене і в ньому продовжуються бої - у мікрорайоні Забалка, а також північних та західних околицях. Центр міста майже весь під контролем РФ.
Російські паблики поки не показували відео із прапорами з шахти "Торецька", яка є останнім укріпленим районом ЗСУ у межах населеного пункту. У той же час Z-канали заявляють, що вона "перетворилася на руїни" та контролюється росіянами.
З боку України цьому підтверджень, повторимося, жодних немає. Як і повідомлення міноборони РФ про взяття сусіднього з Торецьком села Дружба.
Проте Торецька захоплено навіть за українськими джерелами практично повністю, і навряд чи довго утримуватиметься ЗСУ.
Контроль над містом важливий для РФ для майбутнього наступу на Костянтинівку з південного сходу - за одночасного удару з Часового Яру (північний схід). Також падіння Торецька проблематизує утримання південних околиць Часового Яру, де росіянам ще далеко до контролю міста - хоча нещодавно вони в ньому й просунулися.
Проблеми з чисельністю військ
Триває дискусія щодо нестачі військ в Україні.
Росія має на фронті чисельну перевагу в людях 5 до 1, а подекуди й 10 до 1, повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на українських військових.
Тому Україні знадобиться вдесятеро більше військ, щоб повністю зупинити армію РФ, заявив виданню солдат, який воює під Покровськом. Україна стримує перевищує кількість піхоти дронами, і вийшла на виробництво 200 тис. дронів на місяць, але повністю замінити людей дрони не можуть, і через брак піхоти доводиться відступати.
Командири в районі Покровська кажуть, що проблема – не лише кількість, а й якість підкріплень, оскільки більшість новоприбулих – це мобілізовані у віці 40–50 років із невеликою мотивацією боротися. Деякі залишають позиції чи відмовляються йти у окопи першої лінії.
Один командир бригади сказав, що 30 осіб, які в нього були на початку війни, були б ефективнішими, ніж 100 осіб, які в нього є зараз.
Зазначимо, що у західних ЗМІ звучать й інші оцінки чисельності української та російської армій. За даними New York Times, на лінії фронту воює понад 400 тисяч росіян, їм протистоять приблизно 250 тисяч українців. Тобто співвідношення не 1 до 5-10, а набагато менше.
Та й очевидно, що якби одного українського солдата припадало 5-10 росіян, просування РФ йшло б набагато швидше і призвело б уже до обвалу українського фронту. Чого не відбувається.
Курс на перемир'я та Курський плацдарм
Напередодні візиту представника Трампа Україною Келлога до Європи, контакти української влади з ним різко інтенсифікувалися.
У США з Келлогом зустрілася посол Оксана Маркарова, також з ним зателефонував голова Офісу президента Андрій Єрмак (що днями спілкувався з радником Білого дому з нацбезпеки Уолтцем).
За словами Єрмака, вони обговорювали майбутній візит Келлога до України. Також майбутні зустрічі на Мюнхенській конференції, куди посланник Трампа також приїде в середині лютого. Пізніше глава ВП повідомив в інтерв'ю пресі, що до Мюнхена приїде і Зеленський - тобто там з високою ймовірністю він там і проведе перші переговори з Келлогом.
Причому загальна канва цих переговорів поступово починає вимальовуватись. Представник Трампа дав із цього приводу розгорнуте інтерв'ю газеті New York Post. Там він заявив, що США наполягатимуть на зупинці вогню в Україні і лише потім - докладніші переговори про мир. А також на прямих переговорах Києва та Москви.
За його словами, президент США спочатку «хоче зупинити вбивства – просто зупинити їх – а потім уже виходити з цього» у майбутніх переговорах. З посиланням на Келлога газета пише, що потрібно покласти край насильству, перш ніж починати переговори про складні питання мирного врегулювання, оскільки «з цієї війни не вийдеш, вбиваючи».
Ця заява, по суті, підтверджує нещодавню інформацію агентства Reuters про те, що Трампа хочуть до кінця року побачити перемир'я та вибори в Україні. Після чого нова влада у Києві зможе укласти з Москвою довгострокову угоду.
У ВП таку ідею, нагадаємо, різко розкритикували, назвавши «провальною». Але, насправді, Келлог її офіційно підтвердив. Він уже кілька разів говорив про необхідність провести вибори, коли бої припиняться.
Припинення боїв - це і є перемир'я, тоді як Зеленський давав зрозуміти, що вибори можуть відбутися лише після всеосяжного врегулювання та скасування воєнного стану. Тобто в цьому питанні очевидна розбіжність із позиціями Білого дому, який явно хоче швидкого результату, як було нещодавно в Газі, а не затягнутих переговорів із незрозумілим результатом.
Але в тому ж інтерв'ю спецпредставник Трампа заявив, що обом сторонам доведеться піти на поступки.
«Чесно кажучи, обидві сторони у будь-яких переговорах мають поступатися; такий порядок речей у переговорах. І ось тут вам і потрібно з'ясувати, що прийнятно? Чи буде це прийнятно для всіх? Ні. Але ви спробуйте дотриматися цього балансу», — сказав він.
На думку Келлога, війна не закінчиться без прямих переговорів між Росією та Україною. На них може бути досягнуто згоди, «яка буде вигідна обом сторонам». Келлог навів приклад ситуації з російсько-японської війною, де посередником виступив президент США Теодор Рузвельт, який отримав за врегулювання Нобелівську премію миру.
"Я повертаюся до Тедді Рузвельта і Портсмутського договору [який поклав кінець російсько-японській війні в 1905 році]. Царі Росії та Японії були готові вийти за двері, і Рузвельт, по суті, зібрав їх разом і сказав: "Ви обидва повинні трохи поступитися»., і війна припиняється", - додав Келлог.
Як важіль тиску на Росію, щоб схилити її на переговори та поступки, Келлог назвав посилення санкцій проти нафтового сектора РФ. За його словами, нинішні санкції США проти Росії можна оцінити на три за шкалою від 1 до 10. Тобто дав зрозуміти, що їх можна ще істотно збільшити. При цьому він не заявляв, що США можуть наростити постачання військової допомоги Україні, якщо Росія відмовиться продовжувати війну.
Загалом, якщо проаналізувати останні заяви Келлога, то поступово складається загальна картина того, чого хоче досягти адміністрація Трампа по Україні.
Вона має намір здійснити якнайшвидше припинення вогню по лінії фронту (тобто перемир'я), а всі інші питання щодо ширшого мирного врегулювання між Україною та Росією перенести на потім.
Проте, як відомо, і Київ, і Москва виступають категорично проти "заморозки" та простого припинення вогню ("корейського сценарію").
Київ заявляє, що він не піде на це без гарантій безпеки Україні з боку Заходу у вигляді прийняття до НАТО або розміщення західних миротворців уздовж лінії фронту (але з обох питань згоди США немає, різко проти виступає і Росія). Москва також заявляє, що на "заморозку" не погоджується і вимагає повноцінного мирного договору з гарантіями не вступу України до НАТО, не розміщення іноземних військ на українській території, фіксації нових кордонів як міжнародно визнаних, зняття санкцій тощо.
Келлог, однак, дав зрозуміти, що обидві сторони мають піти на поступки і США мають намір для цього чинити тиск. Як важіль тиску на Москву Келлог згадав посилення санкцій (і раніше він говорив про можливість зняття частини санкцій, якщо РФ погодиться на перемир'я). Про те, яким чином Вашингтон тиснутиме на Київ, примушуючи Зеленського до перемир'я, Келлог в останніх інтерв'ю прямо не сказав. Але раніше він заявляв, що таким важелем тиску може бути загроза припинення американської військової допомоги, якщо Київ відмовиться від припинення вогню. Не виключено, що саме цей важіль і буде задіяний, з урахуванням того, що зараз Україні поставляється американська зброя лише з пакетів, затверджених ще за Байдена, а нових рішень щодо постачання при Трампі поки що не приймається.
Однак є ще один фактор, який значно ускладнює будь-які домовленості щодо перемир'я: курский плацдарм ЗСУ. Раніше Москва неодноразово заявляла, що не має наміру взагалі вести будь-які переговори про припинення вогню без виведення українських військ із Курської області.
При цьому з Києва йдуть сигнали про наміри обміняти курский плацдарм на якусь частину захопленої росіянами української території (наприклад, на Запорізьку АЕС). Однак, як ми вже писали, малоймовірно, щоб Путін погодився на це. З тієї причини, що російська армія має можливість військовим шляхом і без жодних переговорів витіснити ЗСУ з Курської області. З вересня 2024 року армія РФ вже повернула понад 60% території. І, за умови посилення тиску та перекидання додаткових резервів, може, згодом, повернути й іншу територію.
У версіях "мирного плану" Трампа, які час від часу з'являються у ЗМІ, часто фігурує пункт про виведення українських військ із Курської області разом із перемир'ям по всій лінії фронту.
Однак, Зеленський поки що дає зрозуміти, що просто так залишати територію РФ не має наміру. І в останні дні ЗСУ біля Суджі почали проводити наступальні дії.
Загалом питання про курскому плацдармі може стати одним з основних проблемних моментів на переговорах про перемир'я, якщо навіть на зупинку вогню по лінії фронту (як на першу фазу перед початком мирних переговорів) обидві сторони будуть у принципі згодні.