Упродовж останнього часу обраний президент США Дональд Трамп зробив багато різких заяв.
Він запропонував Канаді стати 51-м штатом США, виявив бажання забрати у Панами Панамський канал і взяти під контроль Гренландію. Його кадрові призначення шокують американський істеблішмент. Чого вартий лише кандидат на пост міністра оборони, "хрестоносець" Піт Хегсет.
І на цьому фоні впадає у вічі спокій, який демонструють стосовно Трампа близькі до демократів медіа та інші джерела, які ще недавно називали його мало не виродком пекла.
Особливо контрастує це з тим, як зустрічали Трампа ЗМІ після його перемоги на виборах у 2016 році. Тоді він, до речі, поводився куди стриманіше, ніж зараз, нічого особливо шокуючого не пропонував. Однак його день і ніч полоскали у всіх ЗМІ, влаштовували протести.
Зараз у порівнянні з тим часом тиша - якщо не брати до уваги окремих тривожно-песимістичних публікацій ліберальних публіцистів на тему "Куди котиться світ". Жодної потужної медіакампанії проти Трампа не ведуть. Кудись зник рух BLM, мовчать західні "борці з імперіалізмом" та "білим пануванням" - хоча, здавалося б, їм зараз саме час подати голос на захист суверенітету Панами.
Єдиний виняток із правил – історія з продовженням бюджету США, щоб не допустити шатдауну. Трамп спробував зірвати процес, наказавши республіканцям зарубати пропозицію Білого дому. З цього приводу зчинилася негативна хвиля в ЗМІ, і в результаті Трамп був змушений відступити. Більшість його вимог виконано була.
При цьому в ЗМІ поступово наростає кампанія проти бізнесмена Ілона Маска та деяких інших радикальних соратників Трампа, наприклад Метта Гетца, за принципом "цар хороший, бояри погані". Маска малюють як мегаолігарха, який погано впливає на Трампа, з підтекстом, що обраному президенту США краще прислухатися не до підприємця, а до "авторитетних діячів" зі своєї партії.
Чому це відбувається?
Можливу відповідь дали джерела "Країни" у колах, близьких до Офісу президента України. На запитання, чому Володимир Зеленський та його команда не реагують на заяви Трампа та його соратників (скажімо, на його слова про те, що жертви України на фронті "безглузді", або на заклик до Зеленського бути готовим до угоди РФ про завершення війни, або на постійний тролінг сина Трампа), джерело відповіло так: "Нас попросили не злити Трампа і взагалі не звертати уваги на те, що він зараз каже. Сказали, що великі люди з Республіканської партії все правильно вирішать, і для України нічого не зміниться. А, може, ще й дадуть більше зброї. як він нас любить”.
Тобто, за цією версією, умовна "глибинна держава" в США сподівається взяти Трампа під контроль, відтіснивши від нього найбільших і не допустивши зміни політики Америки за ключовими напрямками. Але оскільки Трамп, очевидно, зараз уже досвідченіший, ніж у 2016 році, то істеблішмент намагається виконувати своє завдання обережно, щоб не злякати і не роздратувати республіканця, не спонукати його зробити ставку на радикалів, вилучивши з команди "авторитетних республіканців".
Не виключено, що в рамках цієї стратегії і вироблено нинішню лінію: майже не критикувати особисто Трампа, зате бити по тих з його оточення, хто намагається збити його з курсу, визначеного істеблішментом.
Під час першого президентства істеблішмент зміг взяти під контроль Трампа. І, ймовірно, розраховує зробити це знову, спираючись на помірну частину республіканців, позиції яких ще сильні в Конгресі. Але, звісно, немає гарантії, що зараз план спрацює. Та й Трамп вже сильно змінився, і ситуація у США інша. Але якщо "приручити" Трампа не вийде і він продовжить гнути свою лінію, тоді, ймовірно, у Вашингтоні вмикаються всі можливі важелі впливу, що може спричинити сильну внутрішню кризу і США стане вже не до України чи інших європейських проблем. Принаймні поки не вирішиться головне питання, у кого в руках реальна влада у Вашингтоні.