Володимир Зеленський у Брюсселі сьогодні майже одночасно з прямою лінією Володимира Путіна дав прес-конференцію, під час якої по суті виклав свою нову стратегію в умовах, коли багато хто на Заході, включаючи обраного президента США, дедалі явніше схиляється у бік завершення війни.
Зеленський заявив, що проти припинення вогню без гарантій безпеки.
"Потрібно знати, що буде завтра для того, щоб припиняти вогонь. Потрібні гарантії безпеки, потрібна сильна позиція для переговорів", - сказав український президент.
На питання про те, що має на увазі сильна позиція України для початку переговорів, він відповів: "Потрібно, щоб армія РФ стала слабшою і не змогла просуватися вперед", а також фінансування та гарантії безпеки.
Іншими словами, Зеленський пропонує Заходу продовжувати підтримувати Україну, доки нинішній наступальний імпульс російської армії не вичерпається. Після чого Москва може, за логікою президента України, піти на більш прийнятний для Києва формат переговорів - наприклад, погодившись із вступом України до НАТО чи з розміщенням в Україні західних військ (хоча з Європи йдуть натяки, що без згоди РФ країни свої армії до України) не відправлять навіть після завершення війни ).
Західна (особливо британська) преса в останні дні багато пише про те, що Росія програє економічну війну, і натякає, що Москва довго воювати в нинішньому режимі не зможе. Також висловлюється думка, що у 2025 році Росія може зіткнутися з проблемами набору добровольців, і у разі продовження війни їй доведеться оголошувати мобілізацію, що погіршить економічне становище та може створити внутрішньополітичну напругу. Це співзвучно із заявами Зеленського про плани "послабити" Росію, щоб отримати найкращі умови світу.
Певні підстави такої стратегії Києва мають: навіть з урахуванням постійного просування росіян ознак обвалу фронту у ВСУ поки що не спостерігається, а життєво важливим центрам української оборони - Запоріжжя, Дніпра та Харкова - РФ поки що безпосередньо не загрожує. Україна ж заявляє, що навіть без допомоги США зможе в такому режимі триматися щонайменше до середини наступного року, використовуючи вже поставлену зброю.
Щоправда, наростають і проблеми у ЗСУ, з якими поки що впоратися не можуть, зокрема, масовий відхід у самоволку та явне вичерпання потенціалу мобілізації - навіть у нинішньому жорсткому форматі. Українські джерела визнають, що темпи мобілізації не дозволяють поповнювати втрати на фронті, тобто чисельність сил оборони зменшується, при цьому російське угруповання продовжує збільшуватися (що нещодавно визнав і головком ЗСУ Олександр Сирський).
Крім того, в Росії розвивають військове провадження і, судячи з офіційних цифр сторін, починають випереджати ЗСУ по тих же дронах.
На тлі зниження західної підтримки, на яке скаржиться Зеленський, час може зіграти далеко не за Києвом. І неясно, хто в результаті "ослабне" раніше, коли справа підійде до переговорів.
Але головний не до кінця зрозумілий момент – стратегія Дональда Трампа. Судячи з його заяв про те, що потрібно готуватися до угоди про завершення війни, і аналогічних тез його соратників на кшталт майбутнього спецпредставника по Україні Кіта Келлога, поки обраний президент США має намір продовжувати курс на швидке припинення вогню.
Крім того, фактичним союзником Трампа у цьому плані виступив керівник провідної країни ЄС канцлер Німеччини Олаф Шольц, який сьогодні провів із майбутнім президентом США розмову. Під час розмови сторони погодилися, що війна затягнулася і треба її припинити якнайшвидше.
І якщо Трамп серйозно вирішить виконувати цей план, то Київ матиме дуже мало варіантів від нього відмахнутися і продовжувати наполягати на тому, що війну потрібно продовжувати стільки, скільки потрібно, щоб "послабити Росію".
Однак спроби переконати в цьому майбутнього президента США українську владу напевно ще робитимуть. Тим більше, що у них чимало впливових союзників на Заході з такою самою позицією.