Сьогоднішня публічна заява Дональда Трампа, який переміг на виборах у США, про те, що екс-держсекретаря США Майка Помпео він не братиме у свою команду, є важливою з погляду політики майбутнього президента щодо України.
По-перше, Майк Помпео був одним із найвідоміших прихильників політики посилення тиску на Росію зі збільшенням підтримки Києва, відображаючи позицію "партії війни" всередині республіканців, яка виступає проти якнайшвидшої зупинки війни по лінії фронту, опонуючи тим самим іншій частині оточення Трампа.
По-друге, Помпео був інтегрований у внутрішньоукраїнські розклади. Ще з листопада минулого року він увійшов до наглядової ради компанії "Київстар". Очевидно, що взяли його туди для лобіювання її інтересів та для вирішення різних проблемних питань з українською владою (тоді ходили чутки, що "Київстар" можуть оголосити пов'язаною юрособою з підсанкціонованим російським олігархом Михайлом Фрідманом та націоналізувати). За поширеною в українських політичних колах версією, у процесі виконання зазначених вище завдань як член наглядової ради "Київстар" Помпео встановив щільний контакт з Офісом президента України. Тому, коли Трамп переміг на виборах, у приватних бесідах представники Банкової покладали особливі надії на те, що Помпео опиниться на одній із ключових посад у команді Трампа і через нього українська влада зможе ефективно вирішувати свої питання, торпедуючи спроби нової адміністрації змінити курс з війни у Україною.
Як ми вже писали, під час першого терміну Трампа Київ уже мав подібний досвід "вербування" ключових осіб у Вашингтоні, які відповідають за український напрямок. Тодішній президент через лобістську компанію BGR group сприяв призначенню Курта Волкера спецпредставником Держдепу США з питань України. На цій посаді Волкер доклав чимало зусиль, щоб заморозити процес реалізації політичної частини Мінських угод. Зрозуміло, що його призначення не могло бути наслідком лише лобізму Києва. Головну роль зіграло те, що саме такий курс хотіла проводити "партія війни" у Держдепі та серед республіканців. Однак, безумовно, лобістські зусилля української влади процес значно прискорили та спростили.
У майбутній адміністрації Трамп найбільш очевидним кандидатом на роль "нового Волкера" був Помпео. Більше того, вже пройшли чутки, що він стане новим міністром оборони США.
Але Трамп вирішив особисто припинити подібні розмови, заявивши, що Помпео у його команді не буде. Саме собою це є нетривіальною подією. Зазвичай якщо когось не хочуть брати на посаду, про це заявляється в приватному порядку. А публічна заява - це, з одного боку, політичний сигнал, що на тему України майбутній президент має інший погляд, ніж Помпео. А з іншого боку, можливо, і показник невдоволення Трампа тим, що такі чутки взагалі з'явилися.
Тим більше, що Помпео була неприємна для республіканців аналогія з Хантером Байденом. Трампу могли поставити запитання: чому ви потребуєте кримінального переслідування сина Байдена за те, що той отримував зарплату в раді директорів української компанії "Бурисма", але при цьому призначаєте на високу посаду Помпео, яка отримує зарплату в наглядовій раді української компанії "Київстар".
Загалом заява Трампа по Помпео, повторимося, важлива. Тим більше, що воно було не єдиним із табору майбутнього президента.
Наприклад, Ілон Маск погодився з тим, що Україна платить "корупційними грошима" американським політикам, які виступають за продовження війни.
"Найнедооцінніша історія у Вашингтоні - це те, скільки корупційних українських грошей намагаються купити вплив. Це був не тільки Хантер Байден. Більшості паліїв війни платять", - написав у Х американський мільярдер Девід Сакс, який підтримує Трампа.
"Так", - відповів на це Маск і опублікував пост у себе на стіні.
Не виключено, що Сакс мав на увазі чутки про призначення Помпео міністром оборони.
А пізніше син Трампа заявив, що Зеленський "втратить свою допомогу", коли його батько стане президентом.
У сторіс в Інстаграмі він опублікував чорно-білий мем, де на українського президента сипляться долари та підписав: "У тебе залишилося 38 днів до втрати допомоги". Він, мабуть, мав на увазі дату 17 грудня – коли виборці офіційно затвердять перемогу республіканця на виборах.
Чи означає це, що Трамп та його команда вже визначилися зі своєю стратегією щодо України та мають намір домагатися якнайшвидшого завершення війни по лінії фронту? Поки що такий однозначний висновок робити передчасно.
"Партія війни" у Вашингтоні, як і раніше, сильна, а тому вона продовжить свою "битву за Трампа", а замість Помпео може бути висунута й інша кандидатура на роль "нового Волкера". Тим більше, що час до інавгурації є.
Крім того, на дії Трампа по Україні, природно, вплине реакція РФ на пропозиції майбутнього президента США щодо мирного плану (якщо вони взагалі підуть). Якщо до розуміння Трамп та Путін не прийдуть, це, безумовно, скоригує американську стратегію.
Але так чи інакше можна констатувати, що в оточенні Трампа є впливова група, яка:
- виступає за якнайшвидше завершення війни в Україні по лінії фронту, а також за мінімізацію допомоги Києву;
- негативно ставиться до Зеленського.