Опубліковано новий меморандум про взаємодію уряду України та МВФ, в якому прописані зобов'язання, що бере на себе українська влада після отримання чергового траншу.
Цей меморандум масштабний та охоплює різні сфери. "Страна" перераховує ключові його моменти:
- Українська влада розглядає підвищення ставки ПДВ як "ефективне потенційне джерело додаткових надходжень" до держбюджету. Нова можлива ставка податку на додану вартість не називається, але відомо, що раніше МВФ рекомендував збільшити її з 20% до 22%.
- Уряд України пообіцяв зробити податкову систему України "справедливішою" та "запровадити більш прогресивний податок на доходи фізичних осіб", що зараз становить 18%. А також провести те, що у документі називається "комплексною реформою системи спрощеного оподаткування", щоб бізнес не міг уникати сплати та мінімізації податків. У тому числі йдеться про глобальну податкову реформу, що має відбуватися з розкриттям податковим органам за їхніми запитами банківської таємниці (тобто інформації про рух коштів за рахунками клієнтів).
- 2025 року Нацбанк пообіцяв із залученням аудиторів провести щорічну оцінку стійкості банків — стрес-тестування.
- Два держбанки - "Сенс Банк" та "Укргазбанк" - підготують до продажу, і для цього вже внесли відповідний законопроект до Верховної Ради. До кінця грудня 2024 року мають призначити міжнародного фінансового радника.
- Для виконання директиви Євросоюзу влада зобов'язалася до кінця січня 2025 року підняти вимогу щодо мінімального статутного капіталу для банків з нинішніх 200 млн грн (4,4 млн євро) до 5 млн євро. Власникам фінустанов дадуть 6 місяців для її виконання.
- Українцям можуть підняти тарифи на електрику та газ. У документі йдеться, що влада допускає "поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію до рівня відшкодування витрат з одночасним виділенням достатніх та адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств". Точні цінові орієнтири не вказуються.
- Уряд зобов'язався просувати реформи в енергетичному секторі, у тому числі формування повного складу наглядової ради "Укренерго" (7 членів), більшість у якій складатимуть "незалежні" (тобто рекомендовані західними партнерами) члени. Формування наглядової ради передбачено до кінця грудня 2024 року.
- До кінця 2024 року Нацбанк та Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язані підготувати та внести доопрацьовану версію законопроекту про віртуальні активи, який має легалізувати в Україні криптовалюти, що досі залишаються під забороною, та про угоди, за якими українцям блокують та примусово закривають банківські рахунки.
- Від банків та небанківських установ вимагатимуть і надалі посилювати фінансовий моніторинг для клієнтів. Це означає, що громадянам будуть задавати ще більше питань про їхні операції та походження коштів, вимагати більше документів.
- Нацбанк та Фонд гарантування вкладів фізосіб повинні розробити і систему гарантування вкладів у кредитні спілки та компанії, які займаються страхуванням життя. На даний момент її немає. Держава гарантує населенню лише банківські вклади — на 100% коштів на рахунку на час дії воєнного стану плюс 3 місяці після закінчення.
Раніше ми повідомляли, що згідно з меморандумом закінчення війни у МВФ очікують в останньому кварталі 2025 року.
Незадовго до появи інформації про меморандум нардеп заявив, що ціни на електроенергію можуть зрости до 6-7 грн за кіловат для громадян та до 11-12 грн для підприємств.