Верховна Рада підтримала ратифікацію Римського статуту. За ініціативу проголосував 281 народний депутат.
Відповідний законопроект напередодні вніс до парламенту президент Володимир Зеленський. Також він зареєстрував законопроект, у якому пропонується змінити законодавство відповідно до норм статуту.
Незабаром після голосування нардеп Ірина Геращенко повідомила у Фейсбуці, що парламент ратифікував Римський статут поки що лише частково, побоюючись міжнародного переслідування бійців ЗСУ. Щодо військових злочинів запроваджено відстрочення у 7 років після набрання чинності законом.
"Через побоювання, що МКС може притягнути до відповідальності громадян України в умовах війни, триває дискусія щодо часу ратифікації", - написала нардеп від "Європейської солідарності".
Вона зазначила, що Київ уже надав МКС право розслідувати злочини, скоєні на території України, але поки що діє відстрочка з вручення ордерів та переслідування громадян України.
Пізніше Україна планує приєднатися до оновленої версії статуту МКС, яка включає статтю про відповідальність за злочин агресії. Ратифікація не має зворотної сили та не поширюється на Росію, оскільки та МКС не визнає.
Для країни, яка повністю ратифікувала статут, Міжнародний кримінальний суд матиме юрисдикцію щодо таких злочинів, як геноцид, злочини проти людяності, військові злочини та агресія.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, проте досі не ратифікувала договір. На поширену в політичних колах думку, це було пов'язано з тим, про що написала Геращенко: країна, яка затвердила Статут, зобов'язана сприяти, якщо розслідування проводитимуть і проти неї.
Нагадаємо, МКС відкрив справу проти Володимира Путіна івидав ордер на його арешт у березні 2023 року.
В угоді з безпеки з Японією Україна зобов'язалася ратифікувати Римський статут і, таким чином, визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
Про намір приєднатися до Римського статуту Міжнародного кримінального суду влада України заявляла ще 2020 року.