Обвал на світових фінансових ринках на початку серпня, про який писала "Страна", може продовжитися і негативно позначиться на і без того нечисленних інвестиціях в Україну та на міжнародну допомогу для нашої країни під час війни.
"Поки ми бачимо локальний провал на світовому ринку, але у разі зниження американським Федрезервом ставки у вересні, він може повторитися і перерости в щось велике. Більш глобальна криза, хоча це в крайньому випадку. Але якщо це все ж таки трапиться, то апетит до ризику може впасти до мінімуму, що може вплинути на бажання нечисленних зовнішніх інвесторів вкладатися в Україну. і в останню – допомагати Україні. Так було завжди, і це знову повториться. директор казначейства системного банку.
Інші аналітики також говорять про зростання ризиків з інвестиціями.
"Якщо говорити про приватний капітал, то він і так не бере участі в інвестиціях в український борг. Але інвестиції в українські проекти - це так. Вони можуть опинитися під тиском", - сказав "Странє" фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
До повномасштабного вторгнення іноземці активно вкладалися в українські боргові папери, ОВДП (облігації внутрішньої держпозики). Пік таких інвестицій припав на літо 2021 року, коли загальний обсяг цих інвестицій перевищив 100 млрд грн. Іноземцям подобалося у нас заробляти на двох складових – високих ставках за гривневими держоблігаціями та на курсовій різниці (заводили долар/євро на піку девальвації гривні, а виводили під час її зміцнення). Їхні вкладення безпосередньо залежали від можливостей заробітку та ризику, який вони бачили в Україні. Наприклад, наприкінці 2021 року нерезидентський портфель ОВДП скоротився до 91,3 млрд грн, і далі зменшувався на побоюваннях з великої війни, а вже до 24 лютого 2022 року становив 73,6 млрд грн і на початок 2023-го - 57,1 млрд. грн. Зараз, на 2 серпня 2024 року, перебуває на рівні 30,4 млрд. грн. Відбулося більш ніж триразове скорочення.
Уряд гасив іноземцям (нарівні з рештою власників) старі випуски ОВДП, а нові ті вже не купували. Плюс на початку великої війни вдавалися до різних схем для виведення капіталу з України, незважаючи на заборони нашого Нацбанку, а НБУ намагався їх перекрити. Після початку масштабних бойових дій наша влада робила все, щоб мінімізувати відтік капіталу з країни, що не подобалося нерезидентам, навіть тим, хто співчував українцям. Тому до вкладень у нові проекти на території України ставилися дуже акуратно та з великими побоюваннями. А якщо у світі розгорнеться нова криза, то інвестиції, напевно, згорнуть ще більше.
Другий ризик, який може виникнути у разі нової світової кризи для України, – це подорожчання західних кредитів.
"Ми як були закриті від вільних ринків капіталу, так і залишаємося. Тому сидимо на прямій допомозі та на кредитах, у тому числі від МВФ. Але змінюються настрої та інвестиційні можливості інвесторів. Ми бачимо відтік із фондів, є ризик-офф на ринках ( більше неприйняття ризику). Це означає, що ліміти, особливо на такі ризиковані країни, як наша, будуть порізані суттєво.
В останньому інфляційному звіті Нацбанк уточнив, що з початку повномасштабного вторгнення міжнародні партнери надали Україні $90 млрд, з яких трохи більше ніж $27 млрд (30%) - безповоротні грантові кошти. А більша частина – $63 млрд (70%) – це кредити, які можуть подорожчати у разі проблем на світовому ринку.
Є й третій ризик для України – загроза девальвації гривні. Але це реально лише якщо обвал фондових ринків призведе до повноцінної економічної кризи, яка обрушить ціни на сировинні товари (що поки не очевидно).
"Дестабілізація ситуації на світовому ринку може провокувати проблеми з нашим експортом та надходженнями в Україну валютної виручки. Хоча тут менше впливають провали на західних фондових біржах, на зразок того, що трапився зараз, і більше - довгострокові тренди на товарних ринках", - сказав "Странє" заступник голови одного з банків.
Аналітики пропонують стежити за цінами саме на світових товарних ринках, які поки що не тішать українських експортерів.
"Динаміка цін на наш експорт перебуватиме під впливом світових тенденцій, а це вже найголовніший негатив. Наприклад, світові ціни на пшеницю, зерно, сою зараз перебувають на багаторічних мінімумах", - зауважив Андрій Шевчишин.
У той же час він не чекає зниження в Україні курсу долара слідом за його осіданням на світових біржах: якщо ще в четвер, 1 серпня, один євро коштував 1,07 долара, то вже в п'ятниці, 2 серпня, курс вийшов на 1,091 - Досить швидкий рух для ринку.
"Ми варимося у своєму соку. Через те, що Україна відрізана від зовнішнього фінансового світу, вплив на нас буде меншим і наш Нацбанк вестиме свою валютну політику", - вважає Шевчишин.
Він припускає, що НБУ не знижуватиме курс долара до гривні (попри світовий тренд), а навпаки підніме його, як робив це в липні, коли міжбанк на максимумі сягав 41,65 грн/$і ціна готівкового продажу сягала 42,20 грн/$.
Андрій Шевчишин не відкидає руху міжбанку до рівня 42 грн/$вже у вересні-жовтні 2024 року. У цьому випадку готівковий курс може перевищити 43 грн/$.
При цьому опитані "Страною" експерти поки не можуть дати впевнену відповідь на ключове питання - чи виллються окремі провали на західних біржах у масштабну світову кризу. Ситуативно ринки можуть падати, але незрозуміло, чи вони переростуть у новий глобальний економічний колапс.
"Поки що більше схоже на локальні проблеми, які можуть виникати в різних куточках світу. Так, інвестори перебрали з вкладеннями в компанії, які займаються штучним інтелектом. А ще багато хто побоюється зниження американським Федрезервом його ставки, що знизить дохідність доларових активів і курс самого долара. Але ринок поступово перегруповується, робить це досить акуратно і великих банкрутств/крахів, які можуть обвалити глобальну фінансову систему, але, звичайно, всі уважно стежитимуть за зміною ситуації", - сказав "Странє" директор казначейства системного банку.
Експерти не виключають перетікання капіталів з американських та європейських ринків на азіатські, та зниження впливу США, але поки що не дають точних прогнозів того, чим це закінчиться.
Як раніше писала "Страна", видання The Economist виділило три причини нинішнього обвалу ринку:
- Завищені очікування ринку від інвестицій у компанії, що займаються розвитком штучного інтелекту (Alphabet, Amazon, Apple, Meta, Microsoft).
- Уповільнення зростання економіки США та ослаблення ринку праці. В Америці 2 серпня вийшов звіт, за яким безробіття зросло до трирічного максимуму 4,3% у липні, а прогноз зростання робочих місць провалився. Зріс ризик рецесії США.
- Найшвидше за останні два десятиліття зміцнення японської єни після рішення центробанку підвищити облікову ставку.
Андрій Шевчишин додав "Странє" до цього списку ще два фактори:
- падіння ліквідності фінансового ринку з червня 2022 року: американська ФРС згортає стимулювання ринків, скорочуючи свій баланс і продаючи казначейські та іпотечні облігації. У інвесторів менше ліквідності (вільного капіталу) для покупок;
- перегрітість ринку, де вже довгий час 7 акцій формували 50% руху котирувань. Відповідно, зміни у попиті на ці 7 паперів сильно впливають на фондові індекси.