Нашуміла стаття в Time про великі військові (і не тільки) проблеми президента України Володимира Зеленського та України – не перша подібна до західних ЗМІ за останній час.
Однак у ній є важливий момент, який, мабуть, уперше так чітко наголошується – розбіжності про те, як слід діяти далі між Зеленським та його найближчими соратниками. Деякі помічники президента України (саме собою, до речі, цікаво, хто серед них такий балакучий) повідомили журналісту Time, що багато хто в оточенні Зеленського не вірить у повну і остаточну перемогу над Росією, але сам президент "непохитний", чим викликає занепокоєння у соратників.
Ще важливіше, що, судячи зі статті, не згодні із Зеленським та військові. Чутки (втім, які регулярно спростовуються на офіційному рівні) про розбіжності щодо підходів до бойових дій між президентом та командуванням ЗСУ в особі Залужного з'являлися і раніше. Буквально днями про це написала британська Times, зазначаючи, що головком української армії пропонує перейти до обережнішої тактики і зосередиться на обороні. У той час, як Зеленський наполягає на продовженні наступу.
Але у викладі журналу Time розбіжності між військовим та політичним керівництвом України виглядають безпрецедентними.
Наводиться кричущий приклад відмови військових розпочати наступ на Горлівку, незважаючи на пряму вимогу політичного керівництва країни. Також йдеться, що командири хотіли б "сидіти в окопах і тримати оборону", але Зеленський із цим не згоден. І, більше того, хоче зробити крайнім через відсутність успіхів на фронті одного з "вищих генералів". Як уже писала "Країна" це (якщо інформація, звичайно, має відношення до дійсності) може бути один із трьох вищих воєначальників України – Залужний, Сирський чи Тарнавський. Що саме собою свідчить про існуючу сильну напругу між Банковою та військовим командуванням. І якщо така відставка відбудеться, це може мати серйозні наслідки, зокрема й для настроїв у суспільстві та армії.
Питання – до чого ця стаття з'явилася і про що можуть свідчити описані у ній тренди?
Як мінімум це може говорити про те, що військові та частина оточення Зеленського хочуть змінити тактику ведення війни, перейшовши від наступу до стратегічної оборони, щоб вимотувати сили супротивника та збирати сили на майбутні кампанії. І, через статті у впливових західних ЗМІ, прихильники такого підходу намагаються тиснути на Зеленського, а також доносити думку до ключових західних союзників, щоб ті, зі свого боку, також змінили настрій президента. А, можливо, утримали його від запланованих відставок серед військових.
Як максимум, це може бути сигналом, що частина військово-політичного керівництва України готова до заморозки війни по лінії фронту, вважаючи, що військова перемога на полі бою неможлива. Втім, поки що достатніх підстав для такого висновку немає. До того ж, подальша стратегія війни безпосередньо залежить від позиції США. І якщо у Вашингтоні скажуть, що "корейський сценарій" неприпустимий, навряд чи дискусії після цього продовжаться.
Але загалом очевидно, що поява таких статей не зміцнює віру західних союзників у перемогу України і, відповідно, не посилює бажання збільшувати (або хоча б продовжувати в тих самих обсягах) військову допомогу. Власне, таку проблему, як випливає з матеріалу Time, визнають і Зеленський.
За збереження цього тренду, можливо, доведеться переглядати підходи не лише до ведення війни, а й до того, на яких умовах її закінчувати.