Аналізуємо підсумки 583 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни продовжують контратакувати на Запорізькому напрямі.
Українські військові телеграм-канали повідомляють, що РФ намагаються просуватися біля Новопрокопівки – без відчутного прогресу, але збиваючи при цьому темпи настання України.
Також противник атакував на Врем'євському виступі, де зайняв низку позицій у районі Приютного. І українські, і російські паблики пишуть про "тактичний успіх" російських військ.
Під Бахмутом, незважаючи на взаємні атаки, лінія бойового зіткнення не змінилася. На північ, на Куп'янському напрямку, росіяни бомбили мости через річку Оскол, намагаючись відрізати ЗСУ на східному березі від постачання (російські паблики стверджують, що один з мостів було зруйновано).
Росія сьогодні підтвердила, що "вагнерівці" повертаються на фронт. Путін зустрівся із колишнім командиром "Вагнера" Андрієм Трошевим.
Президент РФ нагадав, що на їхній попередній зустрічі доручив Трошеву займатися формуванням добровольчих підрозділів для війни в Україні.
"Ви самі більше року воювали в такому підрозділі. Знаєте, що це таке, як це робиться, знаєте про питання, які потрібно завчасно вирішувати, щоб бойова робота йшла якнайкраще і найуспішнішим чином", - заявив Путін.
"Він (Трошев) вже працює у Міноборони", - сказав Пєсков після цієї зустрічі.
Також на зустрічі в Кремлі був присутній заступник міністра оборони Юнус-Бек Євкуров, який, за даними ЗМІ, займається перехідом залишків "Вагнера" під контроль міноборони РФ.
Тобто, зважаючи на все, командувати "вагнерівцями", яких зараз повертають в Україну, буде Трошев. До речі, саме під його початок Путін закликав переходити "вагнерівців" ще на зустрічі у Кремлі наприкінці червня після провалу заколоту Пригожина.
Як ми вже розповідали, надходить дедалі більше відомостей про повернення колишніх найманців ПВК під Бахмут, у районі якого ЗСУ проводять наступальні дії.
Сьогодні російські паблики повідомили про нову атаку великої "української ДРГ" на Брянську область. За їхніми даними, у складі ДРН близько 50 осіб. Вони намагалися проникнути до РФ у районі селища Лугове, що межує з Чернігівською областю.
Заявляється, що спробу вторгнення було відбито.
Втім, згодом губернатор Білгородської області Богомаз це спростував, заявивши, що жодного бою біля селища Луговий не було і ніхто кордону не переходив.
Що з контрнаступом
Низка заяв щодо ситуації з контрнаступом начальник британського генштабу Тоні Радакін. За його словами, російські оборонні споруди на півдні виявилися сильнішими, ніж очікував Захід.
"Коли ви подивіться на початок контрнаступу, були моменти, коли Україна хотіла забезпечити собі трохи більше техніки, більше боєприпасів, потім настав період поганої погоди, і це вплинуло [на неї]. Тоді ви зробили деякі військові ігри та оцінки Росії, а потім на насправді деякі з цих російських оборонних споруд виявилися сильнішими, ніж передбачалося", - сказав Радакін після вчорашнього візиту до Києва.
Також, за його словами, українським військам заважає велика різноманітність техніки на озброєнні та недостатня підготовка солдатів.
"Якщо ви перебуваєте в Києві і розмовляєте з генералом Залужним, то він має парк техніки, частина з якої колишня радянська, частина - з усього світу, і при цьому його війська - це не професійні солдати, це цивільна армія. Як же змусити цивільну армію. армію воювати так, як воює Україна, щоб подолати російську оборону? У цьому є елемент смирення та протверезіння", – сказав Радакін.
У Польщі ж вважають, що найбільша проблема України – це жива сила на полі бою та відсутність сучасної авіації. Про це пише військовий аналітик Bild Юліан Репке після переговорів із польськими експертами з безпеки у Познані.
"Найбільша проблема України – це людські ресурси", - написав журналіст.
У цьому плані примітна стаття в авторитетному західному виданні Foreign Affairs, де автори пропонують відправити в Україну західних військових радників.
"Допомога на місцях зміцнить Київ без ризику ескалації", - пишуть автори статті. Цю думку опублікували і на сайті Ради з міжнародних відносин, який випускає журнал Foreign Affairs. Їхній експерт Макс Бут пише, що Україні, щоб виграти війну, потрібно передати більше зброї, у тому числі нових номенклатур, і відправити інструкторів.
"Заходу було б корисно активізувати постачання зброї та розширити загальновійськову підготовку українських батальйонів та бригад, переважно відправивши в Україну інструкторів (можливо відставних західних офіцерів), щоб прискорити цей процес", - пише Бут.
Цю ідею вже розкритикували ті американські політики, які виступають проти розширення участі США у війні.
"Журнал істеблішменту Foreign Affairs сигналізує про наступний етап ескалації війни в Україні: розміщення військових радників США на місцях. Вони забули, як ми вплуталися до В'єтнаму? Але цього разу противник — не В'єтконг. Це Росія, яка має ядерну зброю", - написав Роберт. Кеннеді-молодший, який претендує на висування кандидатом у президенти США від Демократичної партії.
Повертаючись до озброєння.
Юліан Репке написав, що українській армії "потрібні боєздатні винищувачі терміново, ніж західна зброя. Вони втрачають свої найкращі якості. Підготовка НАТО поки що недостатня".
При цьому російська армія стає сильнішою, а не слабшою. "Вони навчилися на своїх помилках. Зараз вони набагато ефективніші, ніж рік тому", - передає Репке слова польських військових фахівців.
"Російські дрони вдосконалюються з кожним місяцем. "Їх нові "Шахіди" видають менше шуму, тому їх важче почути і, отже, націлитись на них. Їхні "Ланцети" мають більший радіус дії. Їх FVP-дронів з кожним місяцем стає дедалі більше. Дрони, можливо, вирішать результат цієї війни", - пише журналіст.
При цьому стратегічна перемога України "все ще можлива, але, звісно, не гарантована". Європа має "готуватися до довгої війни".
Україна за такого розкладу "стає ігровим майданчиком для західної оборонної промисловості." "Вони (західні компанії - Ред.) Приходять, щоб випробувати свою нову зброю". Україна та збройові компанії "вчаться багато чому одна в одної". Це безпрограшний варіант", - пише Репке.
Ще один західний аналітик вважає, що успіхи ЗСУ під час наступу на півдні переоцінені, а ситуація може "ось-ось" схилитися на користь РФ. Про це заявив полковник австрійських збройних сил та військовий експерт Маркус Райснер.
"Окремі лінії оборони росіян долаються з великими втратами, але досі не було жодного реального прориву. Ми повинні бити на сполох, що після 117 днів контрнаступу досі не вдалося досягти оперативного прориву", - заявив Райснер в інтерв'ю Deutsche Presse-Agentur.
На його думку, Україна отримує недостатньо бойову техніку — у тому числі ту, яка допоможе захиститися від ударів російської авіації в тилу.
"Європа ось-ось упустить момент, коли ми більше не триматимемо її під контролем і ситуація схилиться на користь росіян", - вважає полковник.
Він закликає зокрема посилити українську ППО, щоб мінімізувати удари по найважливіших об'єктах інфраструктури. Адже якщо електропостачання України знову буде завдано серйозних збитків, основа виробництва зброї також буде зламана, зазначає Райснер (до питання виробництва озброєнь в Україні як елемента нової стратегії Заходу ми повернемося нижче).
Обстріли
Під ранок по Миколаєву завдали ракетного удару. Приліт був об'єктом інфраструктури на околиці міста.
З наслідків спершу повідомили лише про спалах сухої трави. Але згодом мер міста Олександр Сенкевич уточнив, що обстріляли об'єкт транспортної інфраструктури, який атакують уже втретє за тиждень.
"Атака сталася до того, як спрацювала сирена. Цього тижня таких атак було вже три - спочатку були вибухи, а потім лунали сирени. Поки невідомий тип ракет, якими атакували, але відомо, що після них відбуваються великі руйнування і відбувається пожежа", – повідомив мер.
Під опис транспортної інфраструктури підпадає й аеродром "Кульбакіно". Про удари по ньому заявляло міноборони РФ та західні військові аналітики, які, втім, говорили не про ракету, а про приліт "Ланцету". Україна ж удару по локації взагалі не підтверджувала.
Побоюючись обстрілів з боку РФ, Львівська область повернула на дороги нічні блокпости та має намір обмежувати рух під час тривог.
"Вжиті заходи повинні сприяти контрдиверсійній роботі та громадській безпеці перед початком опалювального сезону та через ризики російських атак по енергетичних та інших стратегічних об'єктах", - йдеться у заяві Ради оборони області.
Тепер до ударів по російській території. Влада Курської області повідомила про масовий наліт дронів на регіон. За даними МО РФ, збито десять безпілотників.
У слободі Білої Біловського району дрон скинув два вибухові пристрої на підстанцію. "Один із трансформаторів спалахнув. Знеструмлено п'ять населених пунктів і лікарню", - повідомив губернатор Роман Старовойт.
Україна удар по об'єкту енергетики підтвердила – за посиланням на СБУ у ЗМІ з'явилися заяви, що до цієї підстанції було підключено важливі військові об'єкти РФ.
Це друга подібна атака за останні кілька днів. Судячи з усього, Київ намагається показати росіянам, що теж має у своєму розпорядженні можливість викликати локальні "блекаути" в РФ.
Втім, якщо ці удари будуть "превентивними" і випереджатимуть російську активність, то Росія може розгорнути свою кампанію ударів по енергетиці вже як "відплати".
Військові перспективи
Секретар РНБО Олексій Данилов сьогодні заявив, що не впевнений у західній підтримці України "до перемоги".
"Нам досі ніхто не може чітко дати відповідь, що таке наша перемога. Нам кажуть, ми вас підтримуватимемо до - і далі словосполучення "перемога" я ніде не чув. Вони кажуть - "до того моменту, поки ви не вирішите самостійно приймати ті чи інші рішення". А нам потрібно чітко розуміти - вони з нами йдуть до перемоги або вони з нами йдуть певний проміжок часу, а потім дивитимуться і робитимуть ті чи інші висновки", - заявив Данилов.
Цікаво, що прозвучала ця заява на тлі десанту до Києва міністрів оборони Британії та Франції, а також генсека НАТО. Що можна було оцінити як публічний сигнал підтримки України.
Втім, цей візит дійсно показує низку змін у західній стратегії, як випливає із статті New York Times.
Приїзд міністрів та генсека пов'язаний із процесом, який мало допоможе українській армії тут і зараз. Захід хоче наростити виробництво зброї в Україні, оскільки пряма військова допомога знижуватиметься, вважає видання.
"Усвідомлюючи ослаблення підтримки Заходу у справі озброєння України, чиновники вважають розширення власної військової промисловості України необхідною умовою розвитку зруйнованої війною країни", - пише видання.
На його думку, "це також потенційно вигідна перспектива для західних виробників зброї", хоч і ризикована в умовах постійних російських обстрілів.
Міністр оборони Франції Лекорню також дав зрозуміти, що розвиток українського виробництва зброї є "комерційною можливістю та військовою метою". Його супроводжували близько 20 представників французького уряду та оборонної промисловості. Вони підписали близько двадцяти контрактів, листів про наміри чи меморандуми про взаєморозуміння з українськими промисловцями.
Ідея полягає в тому, що згодом, за словами Лекорню, буде менше прямих постачань Україні зброї та більше продажів – іноді із субсидіями.
Видання нагадує, що після зустрічі з Байденом у США Зеленський заявив, що уклав "довгострокову угоду" про спільне виробництво зброї.
Тобто на Заході, очевидно, починають переходити до "довгої" стратегії підтримки України.
При цьому очевидно, що виробництво, а не постачання складських запасів зброї, займе дуже багато часу - можливо роки - перш ніж ЗСУ зможуть повністю укомплектуватися новозробленою технікою і спробувати переломити ситуацію з Росією на свою користь.
Москва ж весь цей час теж не стоятиме на місці і продовжуватиме розкручувати свій ВПК.
У чому стратегія таких дій і що Україна із союзниками планують робити на полі бою зараз, поки "нова оборонка" ще не запрацювала на повну силу - ми розбиралися в окремому матеріалі.
РФ оголосила заклик. Чи буде мобілізація?
Путін сьогодні підписав указ про осінній призов на термінову службу до російської армії. Планують призвати 130 тисяч людей.
При цьому Росія заявила, що не планує проводити нову мобілізацію.
"У Генеральному штабі жодних планів проведення додаткових мобілізаційних заходів немає", - заявив заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Володимир Цимлянський.
Він додав, що контрактників і добровольців, які надійшли на службу, "достатньо для виконання покладених завдань" (нещодавно Медведєв говорив про цифру 325 тисяч осіб, набраних для війни в Україні з початку року).
Щодо терміновиків, то заявляється, що до пунктів дислокації військ на території України та "нових регіонів" призовників відправляти не стануть.
При цьому йдеться про те, що заклик пройде "у всіх суб'єктах РФ". Анексовані в Україні регіони як винятки не згадуються. Тобто, ймовірно, звідти теж будуть закликати та відправляти частини на території РФ.
Але повернемося до чуток про мобілізацію.
Раніше ходили активні розмови про те, що Росія має намір оголосити другу хвилю у вересні. Очікувалося це і з політичних причин - у березні 2024 року в Росії будуть президентські вибори і тому вважалося, що якщо Кремль хоче провести мобілізацію, то він її оголосить пізніше вересня, щоб встигнути закінчити до початку передвиборчої кампанії.
Проте, як бачимо, у вересні жодної мобілізації не сталося, а в Генштабі РФ щодо її проведення прямо спростували. І це говорить про те, що до наступної весни (тобто до виборів президента) її вже, швидше за все, не буде, якщо не станеться якихось форс-мажорів - різкого погіршення для Росії ситуації на фронті, або загрози початку прямої війни Росії і НАТО.
На те, що мобілізації цієї осені не буде вказувати і початок з 1 жовтня призову на термінову службу (торік його через мобілізацію відстрочили, щоб не перевантажувати військкомати).
Чи буде мобілізація в РФ після виборів наступної весни залежить від ситуації та співвідношення сил на фронті (у тому числі й від того, скільки зможуть мобілізувати в Україні), а також від планів російського командування - чи має намір воно вести, переважно, оборонні бої. з локальними контратаками, або планує широкомасштабний наступ. В останньому випадку мобілізацію, швидше за все, буде оголошено.
Втім, і без мобілізації росіяни поповнюють свою армію в Україні контрактниками (за різними оцінками на місяць на фронт відправляють від 20 до 40 тисяч осіб). У тому числі контракти укладають і з строковиками. За новим законом вони це можуть робити вже за місяць служби.