Аналізуємо ситуацію на 497 день війни в Україні.
Ситуація на фронті
Генштаб сьогодні зранку повідомив про успіхи ЗСУ в районі Кліщеївки, що на південь від Бахмута. "У районі Кліщеївки мають частковий успіх, закріплюються на досягнутих рубежах", – сказав представник відомства Олексій Ковальов.
За його словами, противник чинить потужний опір та застосовує резерви. Ідуть важкі бої.
Але раптово для багатьох російський воєнкор Сладков заявив, що армія РФ повністю, а не частково відступила із Клещеївки. Причина, за його словами, була у нестачі боєприпасів.
Однак, інформацію Сладкова потім спростували як українські, так і російські військові паблики.
Українські військові кажуть, що просування є, але бої дуже важкі, і Кліщеївку поки що взяти не вдалося. Російські паблики пишуть, що ЗСУ змогли взяти одну з висот на захід від села, але, як згодом написали ряд воєнкорів, контроль над нею росіяни повернули.
Міноборони РФ заявило, що атаки на цьому напрямі відбиті. Генштаб ЗСУ про взяття Кліщеївки поки що нічого не повідомляв.
Але, судячи з інформації, яка надходить, ЗСУ ведуть на цьому напрямі активні наступальні дії. І ситуація для росіян є непростою.
Зазначимо, що українська армія ще з травня настає на західних флангах від Бахмута, намагаючись захопити ключові висоти (одна з них якраз і знаходиться в районі Клещеївки), звідки потім розвинути наступ з метою оточити місто, яке зараз майже повністю контролюється росіянами. Весь цей час на флангах точаться важкі бої.
Повертаючись до заяви Сладкова - вона є показовою з точки зору розвитку теми пригожинського заколоту. Солодков – один із тих воєнкорів, які раніше активно пропагували "Вагнер" та підтримували наїзди Пригожина на мінооборони РФ.
Після провалу заколоту у пригожинській сітці телеграм-каналів та блогерів розпочався певний розбрід та хитання. Частина з її учасників засудила заколот, інші тримали нейтралітет за принципом "і нашим і вашим", але багато хто продовжив "топити" за Пригожина і "Вагнер", хоча напруження "зради" загалом у російських військових телеграм-каналах помітно знизилося.
Проте проблеми російської армії під Бахмутом (незалежно від того, чи пішли росіяни з Клещеївки, чи ні, для них там ситуація складається непросто) послужили для пригожинської сітки новим джерелом натхнення.
І вже за Сладковим з'явилися інші публікації на тему "під Бахмутом проблеми, а "вагнерів" там немає і незрозуміло, як без них тепер рятувати ситуацію".
Ми вже писали, що, незважаючи на заявлені домовленості щодо згортання Пригожиним заколоту з подальшим видаленням і його, і кістяка "вагнерівців" у Білорусь, з фактичним припиненням діяльності ПВК на території РФ та на фронтах в Україні (крім як через укладання контрактів "вагнерівців") з російськими силовими структурами), насправді майбутнє "Вагнера" туманне.
До Білорусі найманці виходити, судячи з заяв Лукашенка, не поспішають. Досі "Вагнер" залишається не розформованим у "тилових таборах" у Луганській області. У Білорусі їм взагалі робити особливо нічого, з огляду на те, що Лукашенко їм платити не збирається. Та й атака з Білорусі на Київ або на Західну Україну рештою ЧВК порівняно невеликою кількістю найманців безглузда.
Продовження бізнесу в Африці та інших країнах після заколоту проблематичне – та й у будь-якому разі таких грошей як на війні в Україні там не заробиш. Тому залишається один варіант - якимось чином повернутися на фронт. І Пригожин це вже навіть анонсував.
Але, судячи з настрою російської влади, де Пригожина прямо називають зрадником, а федеральні телеканали порівнюють його з Власовим та Мазепою, не схоже, що Кремль має намір знову вдатися до послуг ЧВК.
Тому будь-які проблеми російської армії під Бахмутом, цілком імовірно, будуть використані пригожинською сіткою для того, щоб розпочати кампанію "поверніть "вагнерів" під Бахмут". А якщо цього не станеться, а справи там (або на іншій ділянці фронту) підуть для РФ зовсім погано, то не виключено, що "вагнерівці" можуть підняти новий заколот під гаслом "ми взяли Бахмут, а Шойгу його здав". І пригожинська медіа-сітка, як бачимо, вже починає готувати під це ґрунт.
Можливо, що такий варіант тримає в голові й українське командування. Вже давно і багато говориться про те, що Бахмут ні для України, ні для Росії не має стратегічного значення, оскільки звідти (навіть у разі взяття міста) важко розвинути подальший наступ. Тому великі зусилля, які прикладає на цьому напрямі, зараз ВСУ викликали питання – навіщо витрачати сили на Бахмут, а не концентрувати їх на півдні, де прорив фронту може стати переломним для ходу всієї війни.
Однак, якщо розглядати битву за Бахмут не лише з військової точки зору, а й з інформаційно-політичної, сенс у неї є. Навіть для провокування нових потрясінь всередині Росії. Судячи з активності пригожинської сітки, що прокинулася, ймовірність цього не нульова.
Обстріли
Вчора був потужний удар по непідконтрольній Макіївці - вибух було видно по всьому Донецьку. За даними "ДНР", постраждали житлові будівлі та лікарня, де є загиблий та десятки поранених.
Українські джерела пишуть, що удар був за російським складом боєкомплекту. Є відео, як виглядав склад до удару (мабуть, знятий розвідкою з дрону).
Також сьогодні були прильоти у захопленій Ясинуватою у північному передмісті Донецька. Удар припав у район залізничної станції, де горіли вагони та фури.
Україна сьогодні підтвердила удар по чонгарському мосту далекобійними ракетами Storm Shadow - цей удар було завдано наприкінці червня.
"На окрему увагу заслуговують крилаті ракети Storm Shadow класу "повітря - земля", за допомогою яких ми маємо можливість знищувати критично важливі військові об'єкти противника на відстані до 250 кілометрів. Свідченням ефективності крилатих ракет цього класу є пошкодження мостів через Сиваш поблизу Чонгара", заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Олексій Громов.
Зазначимо, що цими днями міст вже відкрили для проїзду автомобільного транспорту.
ЗАЕС. Що відбувається?
Вчора різко посилилися заяви про нібито теракт на Запорізькій АЕС.
Першоджерелом інформації стали російські телеграм-канали, які у вівторок написали, що в ніч проти 5 липня Україна нібито готує обстріл станції. Потім цю інформацію масово підхопили українські паблики, котрі інтерпретували її так: "росіяни попереджають, що готують теракт на ЗАЕС".
Сигнал посилив Стратком ЗСУ, заявивши, що найближчим часом росіяни можуть влаштувати провокацію на станції і вже встановили на енергоблоках предмети, схожі на вибухові пристрої. При цьому Стратком зазначив, що їхній підрив самі енергоблоки не зашкодить, але може "створити картинку обстрілів з боку України".
Тобто важливий момент – у ЗСУ заявляли не про підготовку теракту з викидом радіації, а про імітацію удару по станції, щоб потім звинуватити в ньому Україну. При цьому, як вважають у Страткомі, енергоблоки пошкоджені не будуть, а отже, і не буде викиду радіації.
Далі посилення пішло з Росії – радник голови Росенергоатому Карчаа заявив, що ЗСУ нібито готуються цієї ночі обстріляти ЗАЕС. Це також було інтерпретовано в Україні, що "росіяни дають зрозуміти, що готують теракт".
Потім про загрозу провокації заявив у вечірньому зверненні Зеленський, а МОЗ України випустив рекомендації, як поводитись у разі аварії на ЗАЕС (сьогодні він знову їх повторив).
Паралельно пройшла чутка, що росіяни нібито виводять свої війська з Енергодару, але його спростував голова Миколаївської ОВ Кім - за його словами, війська не виводять і тому "нічого не буде".
Останнє, власне, підтвердилося - Запорізька АЕС, попри чутки та побоювання, вночі не вибухнула. Укргідрометцентр не зафіксував відхилень радіаційного фону, а голова Нікопольської РДА Євтушенко повідомив, що у сусідньому Енергодарі все стабільно.
Проте українська влада продовжила надсилати тривожні сигнали. Зеленський провів Ставку, де обговорив загрозу теракту на ЗАЕС, а дніпропетровський губернатор закликав запасатися їжею та водою.
При цьому у світі продовжують тримати нейтралітет. Гендиректор МАГАТЕ Гроссі ще раз заявив, що під час останніх перевірок вони не виявили ознак мінірування станції.
В останній інформаційній хвилі станцією можна виділити той момент, що цього разу чутки про можливе НП цієї ночі пішли з Росії (раніше цю тему педалювала лише Україна).
Для чого Росії порушувати тему удару по ЗАЕС із подальшим викидом радіації, в принципі зрозуміло. Цим вбивають одразу двох зайців. По-перше, дають натяк, що у відповідь на можливий наступ ЗСУ на Енергодар з атомною станцією може "щось трапиться". Потенційно така загроза справді може скоригувати (у тому числі й під впливом західних партнерів) плани української армії щодо наступу на місто (якщо такі плани є).
По-друге, загроза ядерної катастрофи на ЗАЕС додає аргументів тим силам у світі, які виступають за негайне припинення вогню та відновлення переговорів між Україною та Росією, чого, на думку, і добивається зараз Москва.
Але навіщо в такому разі тема "теракту на ЗАЕС" активно поширюється українською владою?
Можливо, Київ хоче, щоб Захід та МАГАТЕ натиснули на Росію, щоб та вивела війська з Енергодару та околиць або ж не підривала Запорізьку станцію, якщо розпочнеться наступ ЗСУ на Енергодар.
Однак, по-перше, ні Захід, ні МАГАТЕ, ні інші організації поки що прямо не підтверджують заяв Києва про підготовку теракту. А по-друге, навіть якби вони й почали чинити тиск на Москву, то навряд чи це якось вплинуло б на її дії, якщо РФ насправді вирішила б підірвати ЗАЕС (у будь-якому разі провину за це росіяни поклали б на Україну)..
Що стосується безпосередньої загрози підриву росіянами ЗАЕС, то, як ми вже писали, єдиним варіантом, за якого такий сценарій можливий, є прорив оборони армії РФ в районі Енергодару, після чого після відступу з міста росіяни теоретично можуть підірвати станцію, щоб утруднити подальше просування ЗСУ (якщо припустити, що Москва готова заплющити очі на екологічні збитки для території РФ і Криму та на потенційно дуже серйозні зовнішньополітичні наслідки, у тому числі і для "Росатому").
У будь-якому іншому випадку росіянам підривати станцію безглуздо, оскільки це, насамперед, матиме руйнівні наслідки для їхньої лінії оборони в районі Енергодару, та й у всій Запорізькій області та на лівобережжі Дніпра, тим більше що зараз ЗСУ на Енергодар не наступають.
Інше питання, що росіяни можуть організувати не теракт, а імітацію удару ЗСУ, який не зашкодив би серйозно енергоблокам і не призвів би до викиду радіації, але дав би привід Москві звинуватити Україну в спробі спровокувати ядерну катастрофу. Саме про такий сценарій учора попереджали ЗСУ. І він теоретично реальний.
І ще важливий момент. Фахівці кажуть, що найбільший ризик з точки зору витоку радіації пов'язаний із сховищем відпрацьованого ядерного палива. Воно знаходиться в контейнерах, які набагато легші за енергоблоки, пошкодити в результаті обстрілу або підриву. Якщо це справді так, то напрошується очевидне рішення щодо мінімізації ризиків – вивезти під контролем МАГАТЕ ці контейнери зі станції на територію РФ чи будь-якої іншої країни. "Росатом" має для цього всі технічні можливості.
Контрнаступ ЗСУ
Український наступ "іде за планом", заявив сьогодні командувач Сухопутних військ Олександр Сирський в інтерв'ю ABC News.
При цьому він заперечує, що Захід підштовхує Київ до наступу, про що говорив головком Залужний.
"Ми всі хочемо досягти цього результату, але поки все йде за планами, які були складені та затверджені. Я назвав би це природним процесом досягнення нашої перемоги без жодного тиску чи підштовхування з чийогось боку", - сказав Сирський.
Також свої коментарі американському телеканалу дав Олександр Тарнавський - командувач оперативно-стратегічного угрупування військ "Таврія", яке веде наступ на півдні.
За його словами, ситуація там "стабільна", і "головне, що Україна ще не використала весь свій потенціал". Проте заявив про втрати техніки. "Росіяни цілеспрямовано б'ють західною технікою. Вони намагаються знищити якнайбільше техніки. Це для них пріоритет", - зазначив генерал.
За словами українських воєначальників, мета контрнаступу полягає в тому, щоб виснажити російські сили та створити прорив, до якого вже будуть спрямовані основні сили.
Зазначимо, що втрати в техніці, зважаючи на все, справді суттєві.
"Шановні добродії, за останні місяці у штурмах ми втратили багато техніки та майна", - заявив сьогодні сержант 47-ї бригади "Магура" Віталій Маркус, відкриваючи волонтерський збір на техніку для свого з'єднання. За його словами, для поповнення втрат лише за волонтерською лінією потрібно товарів на 55-60 мільйонів гривень.
Ця бригада проводить наступальні дії у Запорізькому напрямку.
НАТО та ядерні загрози
Сьогодні пролунав перший офіційний прогноз від країни-члена НАТО щодо того, що Альянс вирішить Україною на своєму найближчому саміті.
Україна там не отримає запрошення до НАТО, але результат її "не розчарує", заявив президент Литви Гітанас Науседа. За його інформацією, Україна озвучить гарантії безпеки від окремих країн.
"Президенте Зеленський, я сподіваюся, коли він приїде до Вільнюса, він отримає, можливо, не все з того, на що розраховує у своїх максимальних планах, але точно отримає багато", - сказав Науседа.
"І, ну, я відчуваю, що ми таки знайдемо ті формулювання, які не розчарують українців і скажуть більше, ніж ми звикли говорити", - додав він.
Зазначимо, Україна вимагає не гарантій безпеки (вони, по суті, нічого не поміняють порівняно з тим, що відбувається зараз - це, як пишуть західні ЗМІ, обіцянки постачатимуть зброю), а дати вступу до НАТО чи хоча б обіцянки прийняти до Альянсу. відразу після війни.
Але, як бачимо зі слів Науседи, цього швидше за все не буде. Проти зараз виступають США та Німеччина (чому - ми вже розповідали тут ).
У Росії своє бачення закінчення конфлікту. Заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв знову заявив про можливість завершити війну за допомогою ядерної зброї.
"Будь-яку війну можна завершити швидко - або мирним договором, або зробити те, що зробили американці в 1945 році, коли вони використали свою ядерну зброю і розбомбили два японські міста. Вони справді тоді звернули військову компанію", - заявив Медведєв.
Зазначимо, що в Росії вже кілька тижнів розкручується тема "неминучим ядерним ударом" Росії по Європі. Її запустив російський політолог Сергій Караганов і підхопив на федеральному телеканалі журналіст Дмитро Кисельов.
Тобто Росія продовжує надсилати Заходу сигнали, що спроба здобути над нею військову перемогу в Україні може призвести до ядерної ескалації.
Щоправда, як і раніше, незрозуміло, чи готові на Заході серйозно сприймати ці погрози та піти на якісь компроміси з Москвою. І також незрозуміло, якщо Захід усі ці натяки проігнорує, чи готовий Кремль здійснити свої загрози на практиці.