В останні дні з України та із Заходу йдуть заяви про те, що з заколотом у Росії ще нічого не закінчилося і РФ скоро чекають нові потрясіння. Про це, зокрема, сказав Блінкен.
Що це означає? Видача бажаного за дійсне чи знання деяких процесів, які у РФ? І які це процеси?
Розберемося.
На перший погляд, як ми вже писали, пригожинський заколот та його провал влада Путіна та внутрішню стійкість Росії не послабив, а, навпаки, посилив. Пригожин та "Вагнер" фактично створили "державу в державі" - зі своєю армією та медіа. Це була міна уповільненої дії під стабільність у РФ, яка рано чи пізно мала вибухнути. Що й сталося 23-24 червня. Проте заколот закінчився провалом і за його підсумком ця "альтернативна держава" була практично знищена. Пригожина відправили на заслання, ПВК "Вагнер" фактично припинив своє існування. Принаймні у колишньому вигляді. Так, все, що відбувається, зовні виглядало для Путіна погано з іміджевої точки зору – бунтівники, майже не зустрічаючи опору, ледь не дійшли до Москви і зупинилися лише після переговорів з лідером іноземної держави. Однак за фактом Путін без перекидання військ з фронту ліквідував найнебезпечнішу проблему в особі Пригожина та "Вагнера", придушивши заколот не військовим, а політичним шляхом. Що, до речі, вже обігрується навколокремлівськими спікерами в дусі "Путін виявив мудрість і не кровожерливість, вирішив проблему, не доводячи справу до масового братовбивства".
Крім того, що виявилося для багатьох несподіваним, еліта та суспільство продемонстрували високий рівень підтримки Путіна. Причому, не виключено, що тепер через страх перед смутою ця підтримка може навіть посилитися. Що стосується силових структур та армії, то хоча щодо окремих підрозділів і були питання чому вони не чинили опір бунтівникам, але ніхто на бік Пригожина не перейшов і публічно всі заяви представників армії та силових структур були проти заколоту.
Все це і зумовило його провал. І зовні виглядає так, що позиції Путіна та стійкість його влади посилилася.
Однак це твердження вірне лише в одному випадку – якщо Пригожин підняв заколот на свій страх і ризик, будучи його єдиним ініціатором і не маючи підтримки найвпливовіших представників російської еліти. Такою є офіційна точка зору.
Але, як ми вчора писали, це може бути негаразд.
Пригожин вже давно фактично відкрито вів справу до заколоту, але держава йому ніяк не заважала, а навпаки продовжувала постачати зброю, грошима і дозволяла йому вести масштабну кампанію щодо звеличення "Вагнера" та дискредитації армії. Звичайно, це не могло відбуватися, якби Пригожин у відсутності впливових покровителів.
Також привертає увагу поведінка сітки телеграм-каналів, які раніше оспівували Пригожина і "Вагнер", фактично допомагаючи їм створювати "держава в державі" і готувати заколот. Нині ж вони ведуть масовану кампанію на тему, що "потрібно зрозуміти справедливі вимоги та обурення проблемами в суспільстві та в армії" бунтівників та провести кадрові перестановки.
У центрі цієї кампанії знаходиться постать тульського губернатора та колишнього охоронця Путіна Олексія Дюміна, якого "пригожинська" сітка телеграм-каналів зараз активно сватає на посаду міністра оборони замість Шойгу.
Саме Дюміна ЗМІ називають куратором Пригожина та ПВК "Вагнер". Дюмін вважається впливовою людиною, політологи його називають одним із можливих наступників Путіна. Його пов'язують із главою Росгвардії Золотовим. Також низка спостерігачів вважають, що Дюміну та Пригожину опікується один із найвпливовіших людей в оточенні Путіна Ковальчук.
Якщо Дюмін справді є куратором "Вагнера" та Пригожина, то припущення про те, що його можуть призначити тепер міністром оборони, виглядає нелогічним. Навпаки – за логікою його мають покарати, бо куратори завжди відповідальні за дії своїх підопічних.
Але в російській владі останніми роками логіка рідко працює.
Не було жодної логіки для Росії нападати на Україну (навіть з погляду імперських амбіцій та особистих інтересів Путіна). Але напали. Була спочатку очевидна крайня небезпека накачування зброєю, людьми та піаром приватної армії Пригожина. Але, проте, накачували. Також неважко припустити, що станеться, якщо куратора бунтівника Пригожина Дюміна призначать міністром оборони. Тут же вся медіа-машина, яка раніше вихваляла "Вагнер", переключиться на нестримний піар Дюміна, виставляючи його на перші ролі у війні, а Путіна та всіх інших на другі, поступово проводячи лінію, що Путін-Акелло промахнувся і тому треба дати дорогу молодому вовку Дюміну. Фактично повториться історія з Пригожиним, лише на значно вищому рівні.
До речі, якщо сприймати все, що відбувається, як спробу частини оточення Путіна організувати його відсторонення від влади, то логіка в усьому перерахованому є.
Спочатку підбили Путіна на війну з Україною, давши спочатку невірні вихідні дані (до речі, згаданий вище Золотов був єдиним із учасників відомого засідання Ради безпеки РФ напередодні вторгнення, який закликав Путіна "йти далі за Донбас" - тобто до завоювання України). Потім переконали Путіна, що потрібно створювати "державу у державі" Пригожина. Потім, після того, як у ході заколоту ця "держава в державі" зазнала поразки, та сама група намагається взяти реванш, просуваючи на ключові пости в державі своїх людей, щоб потім прийти до влади в Росії.
Як би там не було, але піар Дюміна та поведінка пригожинської сітки телеграм-каналів показує, що гра, що призвела до заколоту в Росії, продовжується.
Не виключено, що, знаючи про ці процеси, на Заході та в Україні кажуть, що "ще нічого не закінчено".
Як далі розвиватимуться події багато в чому залежатиме від реакції Путіна на дії групи Дюміна (призначить чи ні його міністром оборони чи на інший ключовий пост), а також глобальніше від ситуації на фронті.
Якщо російська армія утримає фронт і не зазнає серйозних поразок, то є чимала ймовірність того, що вже до кінця року війна прийде до заморозки - або закінчиться перемир'ям за корейським сценарієм, або значно знизиться інтенсивність боїв. І в тому, і в іншому випадку Путін цілком зможе утримати владу та переобратися у 2024 році на другий термін.
Якщо ж події на фронті будуть для РФ невдалими і ЗСУ переріжуть сухопутний коридор до Криму, то шанси у тих, хто прагне усунення Путіна від влади, сильно зростуть.
Щоправда, після провалу Пригожина, вони вже не мають такого ефективного інструменту заколоту яким був "Вагнер". Але, можливо, вони знайдуть когось іншого, або влаштують "перезапуск" "вагнерівців", які поки що нікуди ще не зникли, а пішли в "тилові табори". А якщо Дюміна призначать міністром оборони, то у його розпорядженні вже буде й російська армія.