Сьогодні, 17 січня, Міністерство фінансів не запропонувало банкірам якихось привілейованих чи дуже цікавих ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики), як це було минулого тижня, коли розміщувався бенчмарк Нацбанку (ці облігації можна було включати до капіталу банків), про який писала " Країна».
В результаті відразу в 4,3 рази впала сума, яку зміг позичити уряд - з 23,5 млрд грн до 5,5 млрд грн.
Причому більшу частину коштів (3,9 млрд грн під 14% річних) Мінфін зміг зайняти лише на 6 місяців, їх доведеться повернути вже на початку липня 2023 року і знову думати, як перекрити цю нестачу.
Ще трохи коштів (1,5 млрд грн під 19% річних) влада змогла позичити трохи більше року, і віддаватиме в березні 2024-го. Крихітні суми залучили на 1 рік (136,3 млн грн) та на 1,9 року (6 млн грн). При цьому уряд так і не наважився підняти стелю ставок для своїх ОВДП понад 19,5% річних – це максимум 2022 року.
Тому ставки по ОВДП, як і раніше, поступаються ставкам у його головного конкурента — за депозитними сертифікатами Нацбанку, за якими НБУ платить 23% річних. З цієї причини більшість коштів банків зараз витікає саме в нацбанківські депосертифікати, а не в ОВДП Мінфіну. За сертифікатами платять більше.
Нещодавно в офіційному звіті Нацбанк повідомив, що у 2022 році наша банківська система отримала чверть усіх своїх доходів саме на депосертифікатах. Збирала гроші вкладників (населення) у середньому під 6-12% та віддавала в НБУ під 23%.
Нагадаємо, у НБУ посилюють вимоги до банків та закликають іноземних інвесторів купувати військові облігації.
Також повідомлялося, що український бізнес очікує на девальвацію до 42,59 гривень за долар та інфляцію 23%.