Українські офіційні особи регулярно заявляють про прогрес країни щодо виконання семи рекомендацій Європейської комісії (ЄК), які Україна отримала разом зі статусом кандидата в члени Європейського союзу (ЄС).
Більше того, у Києві вважають, що ці умови будуть так чи інакше виконані до кінця року, а отже, можна буде переходити до переговорів щодо вступу до блоку.
Водночас із ЄС звучать сигнали про необхідність "прискорення реформ".
"Україні потрібно прискорити процес реформ і переходити на європейські стандарти, щоб не проґавити унікальний шанс приєднання до Євросоюзу", - заявив представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.
Наскільки близькі ці прогнози до реальності, розбиралася "Страна".
Переговори за два роки
Керівництво України продовжує демонструвати оптимізм щодо євроінтеграції країни. Регулярно перші особи заявляють, що Україна успішно просувається у справі виконання критеріїв Євросоюзу. Детальний їх розбір можна прочитати тут.
У зв'язку з цим Київ сподівається вже наприкінці року отримати політичне рішення від ЄС щодо початку переговорів щодо вступу. Про це заявив, зокрема, прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду, присвяченого нововведеному 9 травня святу - Дню Європи. Більше того, за словами глави Кабміну, українське керівництво сподівається виконати у стислий термін всю необхідну для надання членства роботу.
"Ми ставимо амбітні цілі: бути готовими до вступу до Євросоюзу через два роки", - каже Шмигаль, наголошуючи, що завдання це "складне та комплексне".
Втім, поки що у Києві хочуть у червні отримати проміжну оцінку ЄК про зроблене. На прес-конференції 9 травня на честь приїзду до української столиці президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що червневий т.зв. усний звіт ЄК буде позитивним для України. І країна стане на крок ближчою до старту переговорів про повноцінне членство.
"Вже давно настав час для того, щоб усунути штучну політичну невизначеність у відносинах між Україною та Євросоюзом. Настав час для позитивного рішення про відкриття переговорів про членство України в ЄС. Наші цінності, безпека, наш добробут, мир на континенті – все це може реалізуватися на сто відсотків для Європи лише разом із Україною", – заявив Зеленський 9 травня.
Зазначимо, що на початку року терміном для попередньої оцінки ЄК була весна, а точніше, квітень. А на жовтень плануються детальні висновки письмово по Україні та іншим країнам-кандидатам до членів блоку.
На підставі цієї доповіді Європейська рада, до якої входять лідери держав ЄС, вирішуватиме, чи переходитиме з країною, яка претендує на членство, до переговорів на цю тему.
Виступаючи 15 травня у Брюсселі на прес-конференції фон дер Ляйєн наголосила, що від цієї дорожньої карти ЄК відхилятися не буде ні за кого. А засідання Європейської ради, мовляв, заплановане на грудень. Тобто у разі позитивної жовтневої доповіді Київ теоретично може сподіватися на перехід на новий рівень у відносинах з ЄС та до початку переговорів щодо вступу вже цього року.
Президент ЄК Урсула фон дер Ляйєн дає позитивні сигнали українському керівництву, фото: president.gov.ua
Додаткових завдань ЄК для України не буде, про що сказала парламентаріїв віце-прем'єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина. Але в рамках роботи над критеріями вона каже про важливість ухвалення до червневого звіту трьох законопроектів.
Йдеться про голосування за законопроект про рекламу, вже ухвалений у першому читанні, проекти для виконання вимог організації FATF (тобто відмивання коштів) та зміни у законодавстві щодо порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду (КСУ).
"Це - вкрай важливий пакет рішень, які необхідно ухвалити до отримання оцінки та забезпечити її позитивний результат. Від неї залежатиме календар наших подальших дій", - наголосила Стефанишина на зустрічі з народними обранцями.
Високопоставлений співрозмовник, близький до керівництва парламентської фракції "Слуги народу" (СН), у розмові зі "Країною" спрогнозував, що із голосуванням за "рекламний" законопроект проблем не буде.
За тематикою FATF він назвав "досить гострою" ситуацію навколо урядового законопроекту №9269 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування поширення зброї масового знищення щодо приведення термінології у відповідність до міжнародної".
У кулуарах Верховної Ради його ще називають законопроектом про PEP. Це абревіатура для англійської "politically exposed person" або "політично схильна особа", яка наражається на свою посаду, перш за все, на ризик корупції.
В українському законодавстві використовуються словосполучення "політично значуща особа", "національний публічний діяч", які застосовуються для найвищого політичного класу, у тому числі президента та депутатів, керівництва правоохоронних органів, Нацбанку тощо.
Законопроект №9269 пропонує, крім іншого, прибрати тимчасові обмеження у фінансовому моніторингу цих осіб, що справді викликає опір у депутатському корпусі.
Експерти розбрату
Про ситуацію навколо КСУ "Страна" не раз писала. Якщо коротенько, Рада прийняла новий порядок відбору суддів Конституційного суду, в якому тепер мають брати участь міжнародні та іноземні експерти, які призначаються за квотою західних структур. Однак, попри вимогу Заходу, вони не отримали вирішального голосу.
Згідно з ухваленим законом, у Дорадчій групі експертів (СДЕ) із шести осіб "міжнародників" лише три, а рішення рішення має прийматися простою більшістю. Вже після ухвалення закону Європейська комісія за демократію через право (або Венеціанська комісія, ВК), до якої звернувся український парламент, надіслала рекомендацію додати сьомого члена СДЕ щодо "квоти" Заходу.
Однак провладна монобільшість це питання досі не вирішила.
Зважаючи на все, влада сподівається переконати частину західних еліт.
4 травня до Києва прибула делегація Венеціанської комісії, яка зустрілася із президентом Зеленським та спікером Русланом Стефанчуком. Судячи з офіційних заяв, розмова велася навколо законів про відбір суддів у КСУ, національні меншини та деолігархізацію. За словами джерела, близького до керівництва "Слуги народу", саме Стефанчук нібито три години спілкувався з головою ВК Клером Базі Малорі і, "можливо", гостю вдалося переконати щодо квот у СДЕ.
Тобто змінювати норму щодо чисельності експертної групи не будуть. "Я думаю, що ми стоятимемо на своєму. Адже більшість у СДЕ все одно неможливо без "міжнародників". Вони, звичайно, дотримуватимуться своєї точки зору. Шукатимемо точки дотику", - сказав співрозмовник, допустивши перенесення розгляду питання про КСУ на післячервневий період.
Думки депутатів, опитаних "Страною" щодо відбору до Конституційного суду, розділилися. Одні кажуть, що з урахуванням залежного становища Київ не зможе довго торгуватися із Заходом щодо Конституційного суду та погодиться на запропоновані умови.
Щоправда, про новий законопроект під куполом Ради не чули. Інші ж припускають, що історія з хабарами для голови Верховного суду Всеволода Князєва, який потрапив на цю посаду через конкурс, який займаються міжнародними експертами та прозахідними активістами, може посилити скептичні настрої в сесійній залі до моделі, що нав'язується Заходом, тепер уже для КСУ.
"Щоб знову не повертатися до цього питання, нам потрібно обговорити та узгодити новий варіант закону з усіма стейкхолдерами. Це дасть і консенсус у сесійній залі", - коментує член парламентського комітету з питань зовнішньої політики та парламентської співпраці Марія Іонова ("Європейська солідарність").
До речі, згаданий вище закон про нацменшини, за даними "Страни", не змінюватимуть, незважаючи на те, що він уже був розкритикований і Угорщиною, і Румунією. Докладніше про нього можна прочитати тут.
Як би там не було, співрозмовник у владі налаштований загалом оптимістично.
"Сигнали йдуть хороші. Думаю, усна оцінка у червні буде високою, але нам доведеться, скрипучи зубами і ламаючи списи, щось переробити, хоча і не на 100% виконавши побажання партнерів. Восени у фон дер Ляйєн буде все, що потрібно для того, щоб почати умовляти європейських лідерів про переговори про членство. Ми і вони розуміємо, що, відкриваючи ці переговори, вони занурюють нас у тривалий і складний процес. Туреччина не дасть збрехати. Швидко не буде", - каже високопоставлене джерело.
Нагадаємо, що переговори Туреччини про членство в ЄС розпочалися у 2004 році і не закінчилися досі.
Політолог Вадим Карасьов також спрогнозував, що Україну "переведуть на наступний рівень", але це означатиме появу нових і жорсткіших вимог до Києва щодо дотримання демократії.
"Об'єднана Європа, звичайно, підтримує нас у війні, але вона не закриватиме очі на відкати в демократії. Посиляться вимоги про проведення виборів, причому в умовах політико-партійного плюралізму, свободи слова та інших демократичних свобод. Тож чекаємо після закінчення. війни серйозної розмови з нами, у якій тема потенційного членства в ЄС буде, можливо, не головною", - коментує експерт "Страні".
У свою чергу, політичний експерт і телеведучий Дмитро Співак вважає, що об'єднаній Європі перед тим, як висувати свої вимоги, потрібно подивитися на останні зміни в економічній політиці своїх членів щодо України.
"Коли для нашого сільськогосподарського експорту, який набув для країни за час війни особливого значення, вводяться обмеження, це виглядає на тлі загальної проукраїнської риторики, м'яко кажучи, дивно. Протекціоністські заходи наших сусідів суперечать принципу Європейського союзу про вільну торгівлю. Потрібно враховувати під час переговорів і українські інтереси. Тоді це буде чесно та відповідатиме демократії, про яку так люблять говорити наші партнери", - прокоментував він "Країні".
Джерело в дипломатичних колах вважає, що питання про членство в ЄС безпосередньо пов'язане із закінченням війни.
"Це позиція, яка вже неодноразово транслювалася на всіх рівнях у Євросоюзі - до закінчення війни про вступ України до ЄС не може бути й мови. Інше питання - це надання статусу кандидата, що було зроблено минулого року, або оголошення про початок переговорів про членство, що може бути теоретично зроблено вже цього року, і те й інше ще не означає, що країна в ЄС буде прийнята в найближчому майбутньому, але виконує роль моральної підтримки України в ході важкої війни, ніби показуючи європейську перспективу і надихаючи І поки війна йде, українській владі багато прощатимуть, але коли війна закінчиться, то розмова буде іншою, і перед реальним вступом до ЄС Україні можуть виставити дуже великий перелік вимог, тож справжні переговори про вступ раніше закінчення війни не розпочнуться. І будуть вони дуже непростими. Хоча й України будуть свої козирі, щоби процес прискорити. Головний з яких - моральні зобов'язання європейців перед українцями, які зазнали величезних страждань заради європейського майбутнього", - говорить джерело.